Ми продовжуємо серію сюжетів, підготовлених у рамках проекту «Все про музеї Полтави»

Сьогодні глядачі нашого каналу мають змогу більше дізнатися про історію створення і сьогодення садиби великого поета, творця нової української літератури, нашого краянина Івана Петровича Котляревського.

У 1969 році, який за рішенням ЮНЕСКО був проголошений «Роком Котляревського», з нагоди відзначення 200-літнього ювілею від Дня народження поета, за акварельним ескізом Тараса Григоровича Шевченка було відновлено садибу Івана Петровича Котляревського. Як зазначається в купчій, 1751 року цю хату купив ще дід Котляревського – теж Іван, диякон Успенського собору. Затишний меморіальний комплекс у самому серці стародавньої Полтави складається з батьківської хати поета, повітки, комори та колодязя-журавля. Тут жив і працював перший класик української літератури.

/Євгенія Стороха, провідний науковий співробітник музею І.П.Котляревського

Іван Петрович Котляревський жив дуже гостинно і відкрито. У своєму домі він вітав, приймав заїжджих мандрівників, літераторів, науковців. І перший доктор філології Російської імперії Ізмаїл Срезневський описав досить точно, скрупульозно інтер’єри кімнат/

Працівники музею, продовжує Євгенія Стороха, спробували якнайточніше відтворити кімнати. Загалом же будинок Котляревського – типове українське помешкання ХVІІІ – поч. ХІХ століть. Будівля містить п’ять невеличких покоїв: робочий кабінет письменника, вітальню, опочивальню, світлицю та кухню. Під самою стелею – гордість музею – автентичний сволок, на якому кирилицею вирізьблено: «Создася дом сей во имя отца и Святого Духа. Аминь. Року 1705 месяца Августа 1».

Сюди летіла муза поета, звідси йшли у світ загони безстрашних козаків-троянців «Енеїди». Тут писалися п’єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник». Тут Іван Петрович прожив своє життя. Тільки нащадків, які б плекали і берегли пам’ять, по собі не лишив, шкодує пані Євгенія.

/Євгенія Стороха, провідний науковий співробітник музею І.П. Котляревського

Просто чудом уцілів столик, люстерко, комод, картина, які належали нашому поету. Всі вони зібрані тут/

Окрім меморіальних речей тут зберігаються нагороди письменника, рукописні сторінки творів, а також предмети дворянського вжитку поч. ХІХ століття.

При вході до будинку знаходиться погруддя Котляревського, робота народної художниці України Галини Кальченко. У дворі – меморіальна дошка.

Садиба Івана Котляревського на Соборному майдані занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України у статусі «пам’ятки національного значення».

Стрічка новин