Останнім часом збільшується кількість осіб юного віку, які потрапляють до виправних закладів за скоєння тяжких і особливо тяжких злочинів, та отримують за це покарання близько десяти років

У колонії вони проводять кращі роки свого життя, говорять представники адміністрації державного департаменту з питань виконання покарань у Полтавській області. Це – трагедія не лише засуджених, а й їхніх сімей. Новий метод профілактики злочинності в середовищі важких підлітків запропонували у Полтавському обласному медіа-клубі.

Тематична виховна година для учнів Полтави та області. Умови - чітко слідувати правилам: триматися разом і не відставати від групи. Місце проведення - чоловіча виправна колонія у селищі Затурино. Екскурсанти - підлітки, які перебувають на обліку в кримінальній міліції.

/Людмила Кучеренко, президент Полтавського обласного медіа-клуб

Ми дали можливість підліткам поспілкуватися ну, якщо не з кримінальними авторитетами, то із в'язнями, а тут перебувають такі, хто скоїв тяжкі та особливо тяжкі злочини. За результатами практики ми переконалися, що підлітків дієво возити на екскурсії саме у колонії із суворим режимом/

Підйом о 6, відбій о 22. Охорона майже як у президента, оберагіють, годують, одягають. Єдиний недолік, як для раю, - треба працювати. Не вистачає спілкування. Серед 1300 почуваєшся самотнім - це найтяжче. Якщо до цього у людини було своє «я» - тут його немає. Так розповідають про своє перебування у колонії засуджені. Триразове харчування і самообслуговування. Самі печуть виключно білий хліб, на вигляд він як звичайний. Присмак - трохи гіркуватий - від неволі, кажуть представники адміністрації закладу. Тому черствий, але по той бік - смачніший.

Свій шлях багато хто починав ще у шкільні роки. Наразі втратили все, що мали у житті. «Якби раніше аналізував свої вчинки, я б не курив коноплю 7 разів на день і не потрапив сюди», - розказують підліткам. Молоді радять дослухатись порад дорослих: «Життя створює рамку, а ми самі пишемо картину».

Розповідають, трапляються такі серед затриманих, які не вміють читати і не вміють визначати час за годинником. Початкове вороже ставлення до працівників колонії з часом змінюється: розуміють, що ті багатьом допомагають змінитися.

«Какая осень в лагерях?» - «Сидиш, спостерігаєш, як падає листя і думаєш: хлопці, мабуть, зараз збирають гриби» - так коментує слова пісні один із ув'язнених.

На полицях - підручники, на стіні - дошка і політична карта світу. Ті, хто перебувають у колонії, можуть здобути освіту у школі чи ПТУ. Але все це, говорять вони, потрібно лише там, на волі.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію