Кубик Рубіка повертає собі втрачену славу

Механічна головоломка для дітей та дорослих захоплює усе більше українців – нещодавно навіть пройшов перший всеукраїнський чемпіонат на швидкість складання. Були там і полтавці. Спілкувалася із швидкуберами – так називають цих умільців – Олена Ляшенко.

Механічну головоломку придумав у 1974 році угорський скульптор Енро Рубік. Зараз таких іграшок стільки, що якщо викласти їх в ряд, вистачить від однго до другого полюсу Земної кулі.

Свого часу придумали комп'ютерну версію складання кубика, проте прихильники не зрадили задоволенню покрутити іграшку в руках. Назву кубик Рубика прийняли майже в усіх країнах світу. Тільки в Угорщині, Португалії, Німеччині та Китаї зберегли ім'я, яке вигадав автор головоломки – «Магічний куб». У Радянському Союзі кубик Рубика з'явився приблизно у 80-х. До сьогодні він вважається кращою дитячою іграшкою в світі, проте скласти його – вимагає недитячих зусиль. Інтуїція тут не допоможе, кажуть швидкубери, – народ, що справляється з ними професійно. Потрібно спеціальні формули знати. Олег та Роман – троюрідні брати, вони у Полтаві майже чемпіони зі швидкісного складання головоломки. Кажуть, це сімейне. Роман нещодавно зі змагань всеукраїнських приїхав, 7 місце посів. А починалося усе рік тому – із простої цікавості.

/Роман, швидкубер

Просто захотілося його зібрати, я поставив собі мету - зібрати кубик Рубіка, ну, звичайно, знайшов найдешевший/

За допомогою інтернет-підказок мету хлопець досяг, і згодом зрозумів – дешеве краще не купувати.

/Роман, швидкубер

Цей куб за 6 гривень куплений, він дуже погано крутиться, його просто неможливо, ну ви чуєте, а це куб за 12 доларів - ви бачите/

Зараз колекція в Романа достойна, каже, замовляє по інтернету з Китаю – там роблять хороші куби. Олег підхопив захоплення від брата.

/Олег, швидкубер

Коли дзвонять і кажуть: «Я кубик Рубіка склав», ти думаєш: «І я хочу». І само собою, оскільки брат для мене є взірцем, я почав теж - чисто із цікавості, потім затягло/

Затягло так, що хлопці клуб у Полтаві організували – таких, як і вони – швидкуберів. А складають куби по-різному – всліпу, однією рукою і навіть ногами, останнього, щоправда, у Полтаві ще не практикували. Збираються раз на 2 тижні у людному місці, найчастіше це один із міських торгівельних центрів, вчаться один у одного, змагаються потроху. І народ заохочують – для усіх, хто зацікавиться, безкоштовні майстер-класи проводять. Навчитися, кажуть хлопці, можна швидко – пару годин досить, щоб зрозуміти техніку. Потім – справа постійних тренувань.

Стрічка новин