Дев'ятого листопада в Україні відзначають День мови та писемності

Актуальними для такого дня залишаються урочистості та усілякі цікаві й пізнавальні заходи. Хоч насправді тривогу та занепокоєння викликає нинішнє мовлення, писемність, вигляд банальних афіш та оголошень. Замислитися над безграмотністю та тотальним засиллям ненормативної лексики полтавців закликають і мовознавці.

Одне з наймолодших в Україні свят було запроваджене у 1997 році за ініціативи Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Шевченка Указом Президента України. Спонукала до цього й постать українського літописця Нестора, послідовника творців слов'янської писемності Кирила та Мефодія. Нині мовознавці світу визнають українську мову як одну з найрозвиненіших. На Полтавщині панує так званий суржик й особлива м'яка вимова.

67% унаших громадян називають мову Сковороди та Шевченка рідною. Проте, й досі левова частка наших співгромадян володіє нею лише на побутовом у рівні. Поки політики вирішують так зване мовне питання, а чиновники пишуть нові правила орфоепії та орфографії, українська у побуті щодень демострує надбання сленгу й більш міцні лексичні категорії.

Для розвитку й збагачення української мови умови у державі, вважають деякі експерти, досі несприятливі. Аби удосконалити її, потрібні зміни до українського правопису, а нову редакцію мовної конституції не можуть затвердити вже більше 5 років. Мова на Полтавщині взагалі шокує місцевих науковців. Ще вісімнадцятого століття полтавсько-київський діалект, яким спілкуються у нас, ліг в основу української національної літературної мови. Нині вона мала б вражати пишномовністю й грамотністю, проте ріже слух ненормативною лексикою й безграмотністю.

/Микола Степаненко, доктор філологічних наук, професор

Якби це тільки стосувалося діалектів... У нас же просто засилля іншомовних слів, великий вплив російської й засміченість лайливими висловами. Треба негайно вживати загальних зусиль, аби наша мова була й справді прикладом центру мовної культури./

Почати боротьбу за культуру мовлення, вважають філологи, слід з вивчення елементарних правил орфографії. А ще за неправильно використане слово у рекламі, телепросторі чи на шпальтах газети, автор має нести відповідальність, як це відбувається у будь-якій державі. Ораторам-чиновникам теж слід вдатися до вичення рідної мови, демоструючи гарний приклад усім громадянам. Господарям підприємств торгівлі та керівникам закладів культури – згадати, що назва невід'ємна від змісту, а тим більше, коли до напису на вивісці залучається іншомовна абревіатура.

Стрічка новин