5 січня – день, коли винайшли рентгенівські промені

Сталося це у 1895. Першовідкривачем вважається український фізик Іван Пулюй. Свої досягнення він представив німцю Вільгельму Рентгену, який назвав їх Х-променями і написав про них першу статтю. Його ім'ям винахід і назвали. Тоді ніхто і подумати не міг, наскільки вони стануть у нагоді.

Так заведено у світі винаходів: хто перший статтю опублікував, того і досягнення. Німець Рентген випередив Івана Пулюя - йому і нобелівська премія дісталася, і звання винахідника. Зараз без рентгенівського опромінення нікуди: воно розкриє проблему в усіх органах і тканинах людського організму. І байдуже, що чудо-променям за 150 перевалило - лікарі кажуть, вони безпечніші, ніж деякі сучасні методи діагностики.

/Валерій Савченко, рентгенолог

Якщо МРТ чи магнітно-резонансна томографія не променева, то комп'ютерна томографія у 10, а то і в 100 раз дає більше опромінення, ніж звичайне рентген-дослідження./

Рентген-апарати є у кожній лікарні міста. Першій міській пощастило: тут уже три роки як нові, безпечні і для медиків, і для пацієнтів.

/Валерій Савченко, рентгенолог

У нас 2 цифрових в стаціонарі, у поліклініках, на травмпункті, цифровий флюорограф. По-перше -це зниження променевого навантадення на пацієнта./

Опромінення не таке і безпечне, як дехто думає. У лікарів-рентгенологів та лаборантів підвищений ризик променевої хвороби. Із таким обладннанням вони повністю захищені, контакту майже немає. Мінімальна шкода і для пацієнта. Ось такий мобільний прилад є у кожному відділенні, ним користуються, щоб оглянути важко хворих. Коштує ретген - обладнання залежно від комплектації – від 600 тисяч до мільйона гривень.

Стрічка новин