Бджолярі стверджують: шансів вибрати на полицях крамниць та на ринках міста по-справжній якісний мед мало

Україна виготовляє трохи більше кілограму меду на людину. Спеціалісти стверджують: це – значно менше, ніж кілька років тому. Ситуацію можна покращити тільки за умови співпраці із державою.

/Василь Барабаш, голова гільдії медоварів України

Тісно пов'язані наші проблеми із розвитком тваринництва в Україні. На жаль, на сьогодні мало висівається медоносів через те, що основна частина медоносів - це були кормові культури для тваринництва в Україні/

Поява на сучасних полях технічних культур, таких як ріпак, і спричинили зменшення кількості меду в державі. В той же час потреби населення залишаються сталими, тому й виникають випадки фальсифікації цього продукту. Аби відрізнити зерно від полови, необхідно знати деякі моменти. Найперше, на що слід звернути увагу, - зовнішній вигляд.

/Наталя Сенчук, голова Полтавської обласної спілки пасічників

Коли мед зброжує, він стає рихлим, піднімається - це перше. Тоді він на запах буде кислуватим. Коли ви його посмакуєте, то відчуєте кислоту/

Для того, щоб ввести в оману, умільці вдаються до хитрощів. Годують бджіл цукровим сиропом. Пропускаючи його крізь себе, комахи наділяють його своїми ферментами, тому такий мед важко виокремити навіть в умовах лабораторії. Проте, його цілющі властивості значно знижені. Існують і більш грубі порушення.

/Наталя Сенчук, голова Полтавської обласної спілки пасічників

Там може бути таке, що знизу зварений густий цукровий сироп із липи чи з інших ароматних трав, а зверху просто налитий мед, який принесли бджоли/

Тож головне при купівлі меду - довіра до того, хто його реалізовує. Особливо слід бути обережним із медом білої акації. Він рідкий та майже прозорий, кристалізується декілька років, тому ризик підробок найвірогідніший. Єдине, як його можна розпізнати, - за присмаком квітів білої акації, говорить Наталя Сенчук.