День визволення Полтави – свято особливе
Його відзначають не з меншим розмахом, аніж День Перемоги. Ті ж покладання квітів, та ж урочиста варта біля Меморіалу Солдатської Слави, і ті ж привітання ветеранів – в тому числі, і тих, хто зараз на лікарняному ліжку.
Лікарняний режим - це привід пропустити таке свято, як День міста, тим більше, для ветеранів. Тому привітання знайшли винуватців події навіть тут.
Микола Максимович дізнався, що таке справжня війна, у 19 років. Тільки-но після училища, він разом із такими ж воїнами форсував Дніпро в районі Кременчука. Після Перемоги залишився у військах, закінчив Київський військовий університет, дослужився до полковника. 23 вересня для нього - свято спогадів. А згадує він... війну.
/Микола Кошуба, ветеран ВВв
Перше бойове хрещення та товаришів по бойовій роботі, я був навідником у протитанковій гарматі/
Звичний розпорядок дня госпіталю для інвалідів Великої Вітчизняної 23 вересня трохи порушений. Зранку, іще до снідання, у їдальні для пацієнтів - святково-привітальний мікс. Концертна програма плюс подарунки від спонсорів та Ленінського райвиконкому. Шефство над неврологічним відділенням останні узяли ще 4 роки тому.
/Едуард Рева, голова Ленінської в м.Полтава ради
Увесь цей час за минулі 4 роки ми за допомогою депутатів райради і підприємців району зробили великий обсяг робіт, щоб це відділення стало кращим/
/Олександр Гранько, голова Ради підприємців міста Полтави
МИ вирішили, що потрібно висловлювати свою повагу, віддаючи дань ветеранам, ділом. Тому вже декілька років ми дружимо із госпіталем для інвалідів ВВВ/
Результатом такої дружби задоволені як пацієнти, так і медперсонал лікарні. Розповідають: 4 роки тому сюди страшно було зайти, а зараз до послуг ветеранів - відремонтовані палати із новими меблями та необхідною технікою.