8 вересня православні віряни святкують стрітення найшанованішої ікони Богородиці
8 вересня православні віряни святкують стрітення найшанованішої ікони Богородиці, вперше написаної євангелістом Лукою на дошці зі столу, за яким трапезували сама Діва Марія та Іосиф Обручник. Володимирівська ікона Божої Матері у Полтаві набула особливого значення.
Зображення Богородиці, що відноситься до іконописного типу Володимирівського образу, зберігається у Свято-вознесенському храмі. Свого часу ікона дала розквіт двом монастирям, сприяла становленню кількох храмів та відродженню Свято-Вознесенської церкви після періоду гонінь.
/протоієрей Василій Фазан, священик Свято-Вознесенського храму
Є велика кількість випадків, які описані в історичній і давній літературі, і в теперішньому періоді, коли люди, припадаючи до цієї ікони, просять, і Богородиця, чуючи їхні молитви, відповідає їм так чи інакше/
Після Полтавської баталії поблизу Свято-Вознесенського храму, де в той час був монастир, знайшли образ Богородиці. Коли навколо нього почалися чудеса, ікона стала найшанованішою в обителі. За часів Катерини ІІ монастир реформували, чорниці перебралися до Великобудищанського монастиря, забравши із собою ікону. У 30-ті роки образ переховувала ігуменя Ананія, причому, Божа Мати була їй заступницею у всіх труднощах тих часів. Потім і до 1962 року образ перейшов до ігумена Іоана Котляревського. При ньому під час богослужіння ікона чудесним чином змінилася: Богородична риза на вінчику стала білою, такою вона залишилася і до наших днів. Довгий час образ переховувався у людей. Останній, хто її зберігав, був вчитель села Милорадовичі Котелевського району Микола Максимович. Чоловік згадував, що в ті часи всі його справи йшли легко, як ніколи: допомагала сама Божа Матір. Після його смерті образ перевезли до Полтави, деякий час він знаходився при архиєрейському храмі, а потім повернувся до місця свого обретіння – Свято-Вознесенської церкви.