Майже 400 років тому Галілео Галілей представив сенаторам Венеції 8-кратний телескоп
25 червня 1609 року свій день народження відсвяткував прилад, що наблизив до людей небо із його світилами, дозволив зрозуміти деякі таємниці космосу та допоміг збагнути, що Земля – планета, яка разом із іншим обертається навколо Сонця, а не навпаки.
Спочатку телескоп мав вигляд трихкратної зорової труби, для нього, як і для наступних, більш досконалих, Галілео Галілей придумав термін «перспіціллум». Сучаснy назву приладу запропонував грецький математик Джовані Деміссіані у 1611. Незабаром, із створенням 8-кратної зорової труби, і було покладено початок наукової астрономії. Найперше досягнення в цій галузі, до якого допоміг дійти телескоп, в тім, що люди зрозуміли: Земля – далеко не центр Всесвіту, а лише одна із планет, яка, за словами астрономів, нічим особливим не відрізняється. З тих пір не тільки збігло немало води, а ще зроблені значні кроки вперед. Космос та планету Земля в ньому досліджують у різних діапазонах: електромагнітних хвиль, радіо-рентгенівському та GPS. Але телескоп, що має 400-річну історію, не втрачає своєї актуальності, запевняють спеціалісти. З одного боку, цей прилад простий.
/Микола Тищук, головний науковий співробітник Полтавської гравіметричної лабораторії
Для телескопа потрібно якусь невеличку лінзу-окуляр, якусь невеличку лінзу-об'єктив і, в принципі, як кажуть, труба, яка б це все тримала. Ось і весь телескоп/
Але можливості його важко переоцінити, продовжує Микола Тищук. Він дає можливість бачити те, що не видно оку: небо із його світилами – планетами, зірками, супутниками. У Полтавській гравіметричній обсерваторії Національної академії наук України планету Земля вивчають комплексно: починаючи із земних надр і закінчуючи її космічним аспектом.