Михайло Зощенко – один з найвідоміших письменників-сатириків радянського часу

Михайло Зощенко – один з найвідоміших письменників-сатириків радянського часу та, на думку багатьох літературних критиків, найпрацьовитіша людина у своїй сфері. Лише за часи його життя було видано близько 120 книжок, а взагалі – понад 150 творів сатирика. Напередодні 115-ої річниці з Дня народження Михайла Зощенка в приміщенні Обласної бібліотеки імені Котляревського відбувся літературний вечір, влаштований для поціновувачів його творчості.

Напередодні 115-ої річниці з Дня народження відомого сатирика радянських часів Михайла Зощенка у приміщенні обласної бібліотеки імені Котляревського відбувся літературний вечір, присвячений письменнику. На нього завітали письменники, музиканти, композитори, мистецтвознавці, військовослужбовці та художники, які грали на гітарі старовинні російські романси ХІХ-ХХ сторіччя, читали твори Зощенка та ділилися враженнями про них.

Сама доля Михайла Зощенка, розповідає організаторка та ведуча виставки Оксана Кравченко, вкрита «білими» плямами, адже достовірно не відомий не тільки рік народження сатирика (1895 чи 1896), але й місце народження. Знавці та поціновувачі творчості письменника вагаються, тому що в різних джерелах вказується рідним містом Петербург або Полтава.

/Оксана Кравченко, організаторка заходу, член міжрегіональної Спілки письменників України

Ми горді, що в Зощенка поєднується наше місто і Петербург, Ленінград, Санкт-Петербург/

Під час періоду найбільшої своєї активності Михайло Зощенко видав близько 120 книг, а взагалі за все життя – 150 книжок, що є абсолютним рекордом. Окрім цього, він ще зарекомендував себе як драматург, кіносценарист, перекладач.

/Борис Першиков, поет, прозаїк, пісняр, член редколегії альманаху «Голос ветерана»

На піснях Зощенка ми росли. Ми полюбили їх і особливо, коли в лісах знаходилися, ми завжди сходилися та слухали один одного, співали по черзі хто що знав/

Доля Михайла Зощенка має й трагічні сторінки, говорить організаторка літературного вечора, адже у 1946 році постановою партії «Про журнали «Звєзда» та «Ленінград» фактично було поставлено тавро на відомому сатирику та поетесі Анні Ахаматовій. Саму постанову відмінили лише через 30 років після смерті Михайла Зощенка.

/Анатолій Мусійченко, поет, економіст, читає відривок з повісті Михайла Зощенка

Своїм сміхом ми бажаємо запалити хоча б невеликий, немов лучина, ліхтар, при світлі якого декотрим людям стало б помітно, що для них добре, що погано, а що посередньо/

Стрічка новин