80-річний ювілей святкують 2 серпня повітряно-десантні війська

У Полтаві ця подія перетворилася на дійство, що об'єднало десантників-ветеранів та курсантів, бувалих вояк і просто тих, для кого ПДВ – улюблена стихія. Олена Ляшенко із подробицями – у наступному сюжеті.

2 серпня навіть ті, хто нині далекий від повітряно-десантних військ, дістали тільняшки та берети. Місце зустрічі – парк «Перемога», час – 12 година. Тут – ветерани і курсанти, і ті, у кого за плечима – військові дії, і ті, хто просто в душі – повітряний десантник. Герой України, ветеран повітряно-десантних військ Микола Гавриленков розповіає: в часи його молодості десантників називали на «Ви» та і взагалі усе було інакше: кого не брали у армію, із тим не хотіли зустрічатися дівчата. 2 серпня – найулюбленіше свято нинішнього працівника охорони Анатолія Літовки, а знову одягти форму, як він зізнається, – справжній драйв.

/Анатолій Літовка, служив у повітряно-десантних військах

Для мене це найбільше свято, навіть День народження я не святкую так, як день повітряно-десантних військ. Ви розумієте, ось я зараз одягнувся, так, я не підігнав форму під себе, але я все-одно почуваю себе так, ніби я знову в армії, не можу це словами передати, це адреналін, це класно!/

Бувалий вояка, капітан гвардії, за плечима якого – Афган, Олександр Ланько прийшов із дружиною. Говорить: після святкувань із друзями поїдуть до тих, хто виростив і дочекався із Афганістану – батьків. Зізнається: повітряно-десантні війська – його стихія.

/Олександр Ланько, капітан гвардії

ПДВ - це школа мужності, кращих військ немає, я вважаю. Один стрибок із парашута чого вартий, коли динамічний удар і відкривається купол, що вдень, що вночі, - ці відчуття не передати/

Які вони, десантники, насправді ніхто не знає краще, ніж їх рідні. Григорій Мощенко на святкування із дружиною та донею прийшов вперше.

/Олена Мощенко, дружина

У нас тато такий бойовий, веселий, він у Іраці служив. Він нам розповідав, показував фото, ми і дитині розповідаємо, щоб вона знала, хто у нас тато/

Артем же – чи не єдиний тут десантник без тільняшки та берета. Говорить: десь загубив минулоріч. Зате впенений, що повітряно-десантні війська – саме те, що потрібне його сину.

/Артем, служив у повітряно-десантних військах

Я хочу, щоб мій син, йому зараз півтора роки, я обов'язково це влаштую, піду у воєнкомат і доб'юся того, щоб він пішов у повітряно-десантні війська/

80-річчя повітряно-десантних військ – свято і для міського голови Андрія Матковського. На ньому він – не тільки як мер, але і як людина, причетна до військової служби. За його плечима – роки навчання у Казанському військовому училищі.

/Андрій Матковський, міський голова

В народі говорять: один десантник може багато, два десантники можуть все. І дійсно, за 80 років держава посилала десантників у різні гарячі точки, там, де інші воїни не можжуть справитися, повітряно-десантні війська виконають свій воїнський обов'язок/

Ветерани отримали нагороди, усі інші десантники – гарний настрій від спілкування за польовою кашею та традиційними «ста грамами».

Стрічка новин