У Полтавському національному педагогічному університеті відкрилася виставка старовини

Побутові речі життя українців минулих століть – рушники, посуд, одяг та багато іншого – розгорнулося перед відвідувачами експозиції. Зібрали ці унікальні речі студенти історичного факультету вишу.

На виставці старовини у Полтавському національному педагогічному університеті – речі, зібрані виключно студентами історичного факультету виключно на Полтавській землі, розповідає куратор цієї справи у виші, старший викладач кафедри історії України Лариса Шаповал.

/Лариса Шаповал, старший викладач кафедри історії України ПНПУ

В нас на кафедрі історії України викладається навчальна дисципліна - етнографія України, в курс входить теоретична та практична частини. Студенти збирають етнографічні матеріали з місцевості, де вони проживають/

Всі ці експонати мешканці сіл Полтавщини віддали студентам педагогічного університету назовсім, адже тут збираються створити кабінет-музей етнографії. Під час практики студенти історичного факультету проводили ще й опитування, користуючись спеціально розробленими анкетами, розповідає Лариса Шаповал. Зібрані спогади та інші занотовані матеріали також збираються зберігати в музейній кімнаті. На саму ж виставку старовини запросили ще й знаних на Полтавщині майстрів. Ті провели майстер-класи – з вишивки та лозоплетіння. Ось майстриня-вишивальниця з Карлівки Тамара Смородінова

показує, як можна вишити рушник. Не цураються такого рукоділля й хлопці. Тамара Смородінова пророкує: з такої молоді діло буде.

/Тамара Смородінова, майстриня (м.Карлівка)

Я думаю, що буде. Розумієте, кожна людина обдарована. Тим більше, що, ви ж бачите, цікавляться цим і обов'язково до них це прийде. Я думаю, що це старовинне мистецтво до нас повернеться/

На самій Тамарі Смородіновій – сорочка, вишита навіть не нею – її бабусею. Сорочці майже 150 років, полотно, розповідає майстриня, не домоткане, – тоді тільки з'явилося фабричне, його привезли з Білорусі.

/Тамара Смородінова, майстриня (м.Карлівка)

Це вишите нитками - заполоч колись така була - червоними і чорними нитками. Тут на ньому - полтавська вишивка. Тут не тільки хрестик, тут є і штапівка, і кривулька, і прутик/

Тамара Смородінова говорить: носить бабусину сорочку, як оберіг. Вичитала: такі сорочки називали «рукав'янками». А ще, сподівається, що хтось перезніме цей величний візерунок та вишиє ним сорочку, аби той лишився людям ще на довше.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію