Зміни поверхні грунту - звичайне явище навесні

Паводок часто стає причиною утворення рівчаків та ям. Однак, якщо характер грунтового покриву змінюється кардинально на території міста, у мешканців, як правило, виникає більше запитань, ніж відповідей. Зсуви та провали грунту стали темою дослідження Юлії Лис.

З початком весняної відлиги у Полтаві сталося кілька значних провалів грунту. Один з них – обабіч дороги на вулиці Капельгородського, а вже наступного дня – на сусідній Кричевського – біля самого ганку будинку за номером 10. Його мешканець Олексій Власов розповідає: ще ввечері жодного натяку на провал грунту поблизу помешкання не було.

/Олексій Власов, мешканець будинку по вул. Кричевського,10

Зранку встав - асфальт трішки просів. Коли ударив ногою - провалилося і показалася яма. Тоді почали оббивати і показався хід. Пустота вела в бік вулиці Капельгородського/

Мешканці двох сусідніх вулиць зійшлися в одному: ці два провали мають спільне походження, а пустоти, що з'явилися, вірогідніше за все, з'єднані між собою. Їхнє припущення підтверджує заступник начальника управління житлово-комунального господарства Лідія Зінченко.

/Лідія Зінченко, заступник начальника управління житлово-комунального господарства

Це район старої забудови. Зараз сказати точно не можна, але ймовірно, що тут підземні ходи/

В обласному Центрі охорони та дослідження пам'яток археології вирізняють кілька причин сучасних провалів грунту. Серед таких провідний науковий співробітник Центру, кандидат історичних наук Олександр Супруненко, перш за все, називає осідання господарських споруд – колодязів та льохів, побудованих у 16-19-му століттях. Наглядним прикладом провалу колодязя Олександр Супруненко називає місце біля пам'ятника Леніну. А от на вулиці Комсомольській – місцина, де зараз прослідковується масове просідання грунту на місці колишніх льохів. Там у 19-му столітті був так званий Єврейський квартал, де у кожної родини був льох для зберігання товарів на продаж, розповідає Олександр Супруненко. Ще одна причина провалів – полтавський водогін, побудований у 1904-1907 роках, який з того часу не зазнавав капітального ремонту. Однак найбільше питань без відповідей на сьогодні залишає ще одна причина провалів – підземні ходи. Наразі про їх розташування на території Полтави чітких даних немає, говорить старший науковий співробітник Центру охорони та дослідження пам'яток археології Юрій Пуголовок. Ситуація не змінилася з 19-го століття, коли відомий полтавський історик і краєзнавець Бучнєвич розпочав такі дослідження. За великомим рахунком, розповідає Юрій Пуголовок, щось нове про полтавські підземні ходи стає відомо, коли вони дають про себе знати.

/Юрій Пуголовок, старший науковий співробітник Центру охорони та дослідження пам'яток археології

Зона провалів цих ходів цілком збігається з межею тогочасної фортеці полкового міста Полтави і ці ходи позначають фортечні комунікації, якими користувалося населення козацької доби і в яких воно переховувалося від нападів ворогів/

Колись підземні ходи були невід'ємно складовою будь-якого українського міста, розповідає Юрій Пуголовок. Сховатися в них можна було навіть надійніше, аніж за мурами. На території Полтавщини підземні конструкції були у сотенних містечках – Опішному, Санжарах, Біликах. Ще в кінці 18-го століття ходи на території Полтави починають занепадати, зникає потреба в їх використанні, тож населення починає їх засипати. На сьогодні більш-менш досліджений один хід – той, що проходить в районі «Бізнес-центру» на проспекті Першотравневому та Краєзнавчого музею. Віднайдені ходи являють собою вириті в материковій глині тунелі з арочним склепінням, шириною до метра та висотою до двох. Для того, аби достеменніше вивчити питання підземних ходів, потрібно розробити наукову програму, втілення якої вимагатиме значних коштів, вважає Юрій Пуголовок. Не менших фінансових вливань потребує в місті і боротьба зі зсувами, у свою чергу додає начальник міського управління з питань надзвичайних ситуацій Володимир Кушнаренко. На території Полтави таких на сьогодні 15. Програма по боротьбі з ними вже розроблена.

/Володимир Кушнаренко, начальник міського управління з питань НЗ та ЦЗН

В тому, щоб відвести ці дренажні води і скинути їх, цим самим закріпити схил. Якщо ж робити серйозно, то на один схил потрібно 10 млн грн./

В разі створення небезпечної ситуації на місці зсуву передбачене відселення людей та виділення їм житлової площі. Минулоріч, констатує Володимир Кушнаренко, з цієї причини було переселено 4 сім'ї.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію