23-го вересня – День міста

До свята готувалися ретельно, а головне - увагою та святковим настроєм міська влада спробувала охопити кожного. Головні винуватці свята - ветерани. Адже 23 вересня - це ще й день визволення Полтави від німецько-фашистських загарбників. Цього дня тисячі полтавців зібралися і біля Меморіалу Солдатської слави. Всі присутні вшанували визволителів, які поклали життя за звільнення рідного міста від окупантів. Далі - парад та традиційна солдатська каша. Побували на заході і наші журналісти - Максим Яров та Сергій Сепітий.

Цього дня навіть сонце відзначало День визволення Полтави - під яскравими його променями йшли до Меморіалу Солдатської Слави колони полтавців - дітей, молоді, дорослих, і звичайно, ветеранів. Їх стає з кожним роком все менше та менше, але в дні Великої Перемоги та визволення Полтави вони приходять до цих могил, до цього монументу, аби віддати шану тим, хто колись стояв у бойовому строю поруч із ними. Покласти квіти до Меморіалу Солдатської Слави прийшли і представники обласної та міської влад. У своєму зверненні до ветеранів та полтавців міський голова Андрій Матковський подякував переможцям, зазначивши, що їхній подвиг житиме у віках.

/Андрій Матковський, Полтавський міський голова

Полтава ніколи не забуде воїнів-переможців. Вічна шана тим, хто 66 років тому визволяв українські землі від німецької чуми. Зі святом вас, дорогі ветерани, зі святом вас, шановні полтавці/

Квіти до Монументу Слави поклали тисячі полтавців. Навіть представники засобів масової інформації відзначили велику кількість людей, які прийшли цього дня до Меморіалу. Почесний караул та залпи на честь переможців, сльози ветеранів, водночас – посмішки при зустрічі старих друзів – таким був день 23 вересня 2009 року. А потім – традиційна солдатська каша, яку скуштували не тільки ветерани, а й тисячі тих, хто завітав до Меморіалу Солдатської Слави.

Свято це – водночас і радісне, і гірке, зізнаються ветерани.

/Іван Мідін, ветеран Великої Вітчизняної війни

Добре, що не забувають тих, хто загинув. Вони теж були молоді, теж хотіли мати наречених, але бачите, як важко дісталася перемога. Натомість, живете ви.../

/Михайло Миргородський, ветеран Великої Вітчизняної війни

Я дякую Богові, що залишився живий. Я потрапив до зенітної артилерії. Якби у інші війська - моїх товарищів вже немає на цьому світі. Війна для мене закінчилася на Одері, при штурмі Берліну. Стало тихо, незвично - не стріляли. Юнкерси не літають.... Я дякую Богові.../

Воювали, звичайно, і жінки полтавські....

/Марія Шестак, ветеран Великої Вітчизняної війни

Я підвозила поранених.... Вийшла на дорогу, а вони там... Хто в ногу, хто в голову... Я взяла коня і на підводі їх повезла до Полтави... Одного навіть на коня прийшлося посадити - місця не було/

Для ветеранів силами творчих колективів міста та військових частин влаштували і святковий концерт з парадом. Полтава відзначила день свого визволення під яскравим вересневим сонцем, яке, хочеться вірити, більше не затьмариться димом війни...

Максим Яров

Серед тих, хто прийшов віддати шану загиблим героям Великої Вітчизняної, - представники Комуністичної партії України. Останні переконані - перемога дісталася Радянському Союзу надважким шляхом - мільйонами життів патріотів. Сотні ветеранів-комуністів прийшли, аби ще раз пригадати тих, кого вже немає серед живих, тих, хто поклав своє життя в ім’я найвеличнішої з перемог.

/Василь Чечула, ветеран Великої Вітчизняної війни

Я пишаюся нашим радянським народом, що він в цій війні кровопролитній переміг. Здоров'я всім!/

Представники Компартії України переконані - такі свята, як День Перемоги та День визволення Полтави, забути неможливо, адже вони є святами перемоги людського духу та патріотизму над нацистською чумою. На цих прикладах треба виховувати нові покоління, переконані українські комуністи, зокрема, на прикладі листів до рідних нескореної полтавчанки Лялі Убийвовк.

/Галина Гаретова, 1-ий секретар Полтавського міського комітету КПУ

Вона писала: «Рідні мої, дорогі, сьогодні-завтра мене розстріляють за те, що я комсомолка, за те, що я не піду проти свого сумління...» В таких кращих традиціях патріотизму, любові до батьківщини ми виховуємо нашу молодь. Хочемо, щоб люди знали про це і прислухалися. Майбутнє - за Компартією. Зі святом!/

Молодь має пам’ятати про подвиги дідів, тільки тоді вона може розраховувати на мирне майбутнє, говорять полтавські комуністи. Погожується з ними і молодь.

/Бліци

- Ми зобов'язані пам'ятати подвиг радянських людей, які своїм потом і кров'ю завоювали для нас цю перемогу. Цей подвиг часом не стерти!/

Стрічка новин