80 років відзначило Полтавське вище зенітне ракетне училище

80 років від дня заснування відзначило Полтавське вище зенітне ракетне командне училище, історія якого розпочалася у далекому 1941 році. Заклад свого часу здійснював підготовку офіцерів для частин і з’єднань протиповітряної оборони сухопутних військ. Євгенія Манич — далі.

Історія училища розпочалася в перші дні Другої світової війни, 30 червня 1941 року, на базі Дніпропетровських артилерійських курсів удосконалення командного складу. Влітку 1957 року Дніпропетровське артилерійське училище змінило місце дислокації на Полтаву. З 1958 року це — Полтавське зенітне артилерійське командне Червонопрапорне училище. 23 травня 1973 року наказом Міністра оборони СРСР училище перейменували в Полтавське вище зенітне ракетне командне Червонопрапорне училище імені генерала армії Ватутіна. За часи його існування було випущено понад 17 тисячі офіцерів.

Микола Бондаренко, останній очільник ПВЗРУ ім.М.Ф.Ватутіна
— Серед випускників училища — керівники вищих органів воєнного управління, командуючі родами та видами військ, командири дивізій бригад, начальник воєнно-навчальних закладів. В бойовому строю знаходяться сьогодні випускники училища, які займали та займають сьогодні високі посади в Збройних силах України та інших країнах колишнього СРСР.

Самі ж випускники про свою альма-матер говорять, як про найкращий учбовий заклад. Майже всі вони після закінчення залишилися на службі своєї рідної країни.

Юрій Соловей, випускник училища, начальник управління протиповітряної оборони ЗСУ
— У 1988 році я молодим абітурієнтом після школи прийшов на КПП нашого училища і провів в училищі, мабуть, самих славних, незабутній років свого життя, які дали мені в житті такий фундамент. Потім закріпив цей фундамент командно-штабний факультет ХНУПС, завдяки яким я дійшов до цієї посади.

Привітати випускників, колишнє керівництво та саме училище приїхав бригадний генерал Збройних сил України Юрій Галушкін. Він також випускник Полтавського вищого зенітного ракетного училища.

Юрій Галушкін, бригадний генерал ЗСУ, начальник повітряно-десантної служби ДШВ ЗСУ
— Що для нас є наше рідне МЗАКу, так називали ми, курсанти, між собою наше училище, а місцеві полтавчани називали артучилище. Але ми пишалися цим, бо ми з артучилища — ми сильніші. Ми сильніші, ніж училище зв’язку, нас більше любили дівчата.

Привітати свій виш з Днем народження та зустріти своїх друзів по службі приїхали близько 1000 людей.

Стрічка новин