З 1995 року 1 липня в Україні відзначається День архітектури України

Після Другої світової війни в усьому світі пам’ятники архітектури потрібно було відновлювати з руїн. Міжнародний союз архітекторів у 1946 році заснував Всесвітній День архітектури, щоб вшанувати важливість своєї праці. У 1995 році за указом Президента України Леоніда Кучми свято стало офіційним в нашій державі. Пізніше у світі його стали відзначати в перший понеділок жовтня, але в Україні дата залишилася незмінною. Встановленням свого національного свята українці приєдналися до світової спільноти, віддаючи належне високопрофесійним митцям і їх творінням. Але сьогодення окреслює глобальні проблеми, що продукуються суспільством. Про виклики, що останнім часом постають перед історичною, архітектурною спадщиною Полтави, далі у сюжеті Сергія Блавацького.

Однією з глобальних проблем у галузі архітектури є загроза пам’яткам та історичним місцям. Як визначає «Енциклопедія світових проблем та людського потенціалу», укладена Міжнародною спілкою архітекторів, «занепад історичних будівель у міру їх старіння є універсальним явищем, від якого не звільняється жодна з цивілізацій та жодна країна». Знищення культурної спадщини спричиняють кілька чинників — від кліматичних до соціальних. У ХХІ столітті ми спостерігаємо несприйняття та свідоме нищення історичної спадщини заради комерційної архітектурної моди, сформованої у колі інвесторів, наголошує кандидат архітектури Оксана Бєлявська.

Оксана Бєлявська, кандидат архітектури, науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею ім.В.Кричевского
— Полтава як історичне місто має безліч викликів щодо збереження історичної архітектури, зокрема, це неправильне використання, нефахова реставрація цих об’єктів, а в більшості випадків — це просто їх знесення. В такий спосіб ми втрачаємо своє історичне середовище і може так статися, що з часом ми можемо втратити навіть статус історичного міста.

Далеким від професійної етики видаються дії українських архітекторів, котрі ставлять у пріоритет бажання замовника, нерідко спрямовані на отримання омріяної ділянки у центрі міста ціною знищення пам’яток архітектурної спадщини, наголошує Оксана Бєлявська.

Оксана Бєлявська, кандидат архітектури, науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею ім.В.Кричевского
— Українська архітектура має йти в одному річищі із розвитком світової архітектури. Ясно, що і полтавська не має відставати, але на жаль, ми відстаємо років так на 50 від європейської, тим більше, американської архітектури і розвитку всієї архітектури. На сьогодні важливо, щоб архітектура була дружньою для людини, щоб вона мала під собою певне підгрунтя в плані екологічності. Мало того, що треба будувати будинки енергоефективні, але треба говорити, що міста повинні бути для людей, а не для автомобілів, не для забудовників.

Надзавданням архітекторів повинно стати усвідомлення крихкості створеної попередніми поколіннями тканини міста та власна обережність при втручанні в матеріальну міську історію, підкреслює Оксана Бєлявська. Кандидат архітектури додає, що Полтава свого часу була визнана найзеленішим містом України та тогочасного Радянського Союзу. Зараз же цей елемент зеленої архітектури теж поступово зникає безслідно.

Стрічка новин