Полтавському притулку для жінок виповнилося 4 роки

За цей час в його стінах знайшли прихисток близько 300 осіб. Про найбільші досягнення закладу за цей період знає Іванна Бурлака.

Якщо в родині кризова ситуація, у Полтаві можна звернутися до центру для жінок, які опинилися у складних життєвих обставинах при БО «Світло надії». Там гарантують безпечне місце перебування із повною анонімністю не лише для жінки, а й для її дітей. І, як запевняє директорка притулку, їх тут знайти практично неможливо.

Олена Чикурова, директорка Притулку для жінок та дітей
— Напевно, найбільшим досягненням є те, що за останні 2 роки жодна жінка не повернулася до агресора. Жінки, які поступали сюди, мали одну проблему — вони працювали домогосподарками, мамами, але ніколи не працювали в колективі і не знають, що це таке. То зараз всі ці жінки працевлаштовані і знімають помешкання в Полтаві.

Одним із важливих соціальних проєктів організації стало відкриття принт-студії «My space», де можуть працювати жінки, які постраждали від домашнього насильства. На такому підприємстві вони мають змогу реалізуватися та стати економічно незалежними від своїх кривдників.

Олена Чикурова, директорка Притулку для жінок та дітей
— Їм цікаво, адже це щось нове. Вони можуть самі придумувати логотипи, самі придумувати якісь круті фішки на футболки, на сумки. Їм це подобається і, в принципі, це гарний заробіток.

Анна працює на принт-студії. В 2019 році вона потрапила в притулок, як жертва домашнього насильства.

Анна Овчаренко, соціальний працівник
— Насильство у мене було протягом майже 8 років. У мене троє дітей. Мене перевели з іншого міста, тому що не бачили більше ніякого варіанту. Тут я прожила 3 місяці. Потім мене влаштували на громадські роботи, де я проробила півроку. Суть моєї роботи полягає в тому, що я дуже розумію дівчат, адже коли я сама пережила це, мені простіше знайти до них підхід.

Окрім принт-студії, Анна займається соціальним супроводом постраждалих. Тепер вона сама надає консультації та допомагає жінкам покарати кривдника.

Анна Овчаренко, соціальний працівник
— Тобто, це ті моменти, коли потрібно працювати з агресорами. Варто добиватися того, щоб кривдника дійсно покарали. Адже в моєму випадку ми не досягли цього результату, тому я максимально це вижимаю з себе, коли це стосується моїх клієнток.

Тож головним завданням центру, окрім захисту жінок, є інформування суспільства про те, що не потрібно мовчати, коли йдеться про домашнє насильство. Адже поки ця проблема буде замовчуватися, результату не буде.

Стрічка новин