Зростання цін: що говорять економісти та НБУ?

Ціни продовжують зростати — інфляція у травні сягнула 9,5% порівняно з травнем минулого року. Це найбільший показник за останні два роки. Останнього разу інфляція була на рівні 9,6% якраз у травні 2019, після чого темпи зростання цін весь час були нижчими. Про це повідомив на своїй сторінці у мережі Фейсбук Павло Кухта, український економіст, екс-голова Міністерства економіки України. Що говорять про цифри економісти та Національний банк України і чого очікувати українцям? Анна Ружін — далі.

Найбільше до росту цін доклалися харчові продукти. З найбільшого — за рік ціни на яйця +34%, на соняшникову олію +75%, цукор +67%. А ще — енергоносії (електроенергія +37%, природній газ +162%, паливо для авто +37%).
Втім, навіть базовий індекс інфляції, який більш стабільний та виключає товари, що мають схильність до сильного коливання цін, доволі стрімко зростає — +6,9% до травня минулого року.

Таких рівнів зростання базових цін не досягало з середини 2019 року, зазначає український економіст, екс-голова Міністерства економіки України Павло Кухта.
Зростання цін в Україні в значній мірі обумовлено зростанням цін на світових ринках. Так, наприклад, за рік ціни на пшеницю зросли на 33%. Виробникам все одно, куди продавати зерно: всередині країни чи за кордон. Тому внутрішні ціни підтягуються до зовнішніх, додає кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський.

Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт
— На жаль, перспективи виглядають не дуже добре. Це означає, що і в подальшому ціни будуть зростати, особливо ми побчачимо в кінці цього року.

В Україні зростають комунальні тарифи, зокрема, ціни на електроенергію, що теж призводить до зростання собівартості товарів. Причиною зростання цін на світових ринках є грошова емісія, яку здійснюють США та інші провідні країни світу. Таким чином центральні банки країн намагаються боротися з наслідками економічної кризи, спричиненої епідемією коронавірусу.

Екс-голова Міністерства економіки України Павло Кухта у мережі Фейсбук пише:

Ми маємо найнижчий ВВП на душу населення на континенті.
Щоб уникнути цього сценарію, необхідно сильно підвищити рівень довіри до України з боку світових інвесторів — для чого потрібні системні реформи та зміни в країні.

Але інфляція прискорюється в США та інших країнах. Тому не виключено, що в найближчі місяці центробанки перейдуть до більш жорсткої грошової політики. Це призведе до падіння цін та зміцнення долара та інших провідних валют. Проте, такі дії призведуть до відновлення падіння світової економіки. Все це досить суттєво позначиться на економіці України, зазначає Олександр Хмелевський.

Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт
— Ми зараз бачимо тенденцію посилення гривні. І я не виключаю, що ця тенденція буде продовжуватися і ми можемо побачити гривню на рівні 26.70. Проте вже через декілька місяців нас очікує знову девальвація гривні, яка буде прискорюватися в зележності від розвитку подій. Не виключено, що вже восени ми побачимо гривню на рівні 30 гривень за долар.

Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку на 1 в.п. до 7,5% річних. Цей крок спрямований на поступове сповільнення інфляції в другому півріччі 2021 року та повернення її до цілі 5% уже в першому півріччі 2022 року. Тож в НБУ сподіваються на стабілізацію в 2022 році.

Володимир Лепушинський, директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ
— Економіка в цьому році зростатиме як завдяки споживчому попиту, так і інвестиційному. Доходи громадян зростають, отже, вони більше витрачатимуть на товари і послуги, а підприємства матимуть стимул більше виробляти продукції. Пандемія вщухатиме, і це понукатиме бізнес відкривати нові проєкти, створювати нові робочі місця і поступово нарощувати виробництво.

Стрічка новин