Тема куріння у медіа: чи дотримуються журналістські стандарти?
Україна потребує змін до антитютюнового законодавства, що заборонять рекламу і поширення електронних сигарет. На цьому наголосили учасники експертної дискусії ֿ«Тема куріння у медіа: чи дотримуються журналістські стандарти?», що відбулась в Укрінформі. Але чи можлива професійна робота медіа за стандартами журналістики при фінансовому втручанні тютюнової індустрії і як не потрапити в пастку тютюнової індустрії? Деталі — у сюжеті.
За даними Міністерства охорони здоров’я України, щорічно 85 тисяч українців помирає від хвороб, спричинених курінням. Останні ґрунтовні зміни в українському антитютюновому законодавстві відбулися 2012 року, коли заборонили рекламу класичних тютюнових виборів.
Гліб Колесов, юрист Центру демократії та верховенства права, координатор проєкту «Київ без тютюнового диму»
— І все це працювало добре, проте вже із 2014 року тютюнова індустрія розвинулася й у продажу з’явилися так звані бездимні тютюнові вироби. Зокрема, мова йде про електронні сигарети, IQOS тощо. І в зв’язку з цим у законодавстві виявилася прогалина, і коли ці тютюнові вироби нерегульовані достатнім чином, відповідно, вони потрапляють у прогалину, що їх можна рекламувати.
Гліб Колесов додав, що 2006 року Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну.
Тринадцята стаття конвенції забороняє всі форми реклами, стимулювання продажу й спонсорства тютюнових виробів. У ширшому сенсі ця заборона детально описана в керівних принципах конвенції, де визначено невичерпний перелік заходів співпраці з медіа, яка має підлягати під заборону в країнах, що підписали й ратифікували конвенцію.
Гліб Колесов, юрист Центру демократії та верховенства права, координатор проєкту «Київ без тютюнового диму»
— Наразі в Україні законодавство змінюється, і ми отримали визначення електронних сигарет та IQOS, однак, досі не врегульоване питання реклами таких виробів.
Заступник міністра культури Тарас Шевченко додав: держава зацікавлена в тому, щоби ЗМІ були максимально незалежні та забезпечені грішми. Однак так само важливо, щоб Україна відповідала міжнародним стандартам та зобов’язанням, які на себе брала.
Тарас Шевченко, заступник міністра культури та інформаційної політики України
— Чинне законодавство фактично вже забороняє рекламу тютюнових виробів, але бачимо, є способи, якими користуються медіа, щоби його оминути або порушити. На жаль, контроль над дотриманням рекламного законодавства — слабке місце, проте дотримання стандартів є важливим моментом державної політики, у тому числі, й інформаційній.
На думку керівника Центру моніторингу та аналітики «Детектор медіа» Отара Довженка, в суспільстві ще немає консолідованого негативного ставлення до тютюнових виробів та куріння.
Отар Довженко, керівник Центру моніторингу та аналітики «Детектор медіа»
— Мені здається, що цей процесі іде, і медіа краще бути частиною цього процесу. Відсування на маргінес тютюнокуріння, аніж допомагати зацікавленим комерційним сторонам цей процес гальмувати.
Наразі рішень за законопроєктами №4358 та №4212 ще немає. Їх невдовзі має розглянути ВРУ у другому читанні. Що стосується реклами, то автори законопроєкту пропонують заборонити рекламу електронних сигарет і рекламу рідин та заправних контейнерів до них. Також передбачають заборону видимого розміщення тютюнових виробів та електронних сигарет у пунктах продажу.