Навіщо Україні Рахункова палата

Навіщо Україні Рахункова палата

Це питання вивчили у «Інституті аналітики та адвокації», дослідивши роботу інституції, яка діє для оцінки продуктивності, результативності та економічності витрачання коштів з Держбюджету країни. За результатами моніторингу роботи Рахункової палати України підготували аналітичний звіт.

«Рахункова палата є незалежною від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Незаконне втручання у її діяльність забороняється і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Незалежність РП, у першу чергу, забезпечується тим, що вона перевіряє органи виконавчої влади, а підпорядковується законодавчому органу — Верховній Раді України», — пояснює аналітик АЦ «Інститут аналітики та адвокації» Вячеслав Курило.

Відповідно до звіту, у 2018 році РП:
● перевірила 598 об`єктів контролю (державних органів, органів місцевого самоврядування, інших бюджетних установ);
● підготувала та затвердила 91 аудиторський звіт;
● виявила порушень та недоліків на загальну суму 17 млрд грн;
● перевірила 304,7 млрд грн державних коштів.

Аналіз діяльності Рахункової палати за 2018 рік показав, що всього було надано 1237 унікальних рекомендацій. Насправді загальна цифра більша, але це викликано тим, що одна рекомендація могла адресуватися декільком органам влади. З рекомендацій, наданих у 2017 і 2018 роках за результатами аудитів, до кінця 2018 року повністю або частково реалізовано (виконано) 62%. Тож ким є Рахункова палата — типовим контролюючим органом чи державним аудиторським центром?
Команда ІАА досліджувала питання якості рекомендацій Рахункової, які надаються органам влади за результатами проведених аудитів, а також їх виконання.
Рахункова палата шляхом проведення аудитів контролює ефективність використання коштів держбюджету її отримувачами. А тому її роль для українського суспільства не варто недооцінювати.
Але чи справді це орган контролю, що проводить фахові аудити та надає корисні рекомендації? Чи прислухаються до неї адресати рекомендацій?

«На жаль, рекомендації, які дотепер формувала РП, не дозволили їй набути суспільного авторитету як ефективного та якісного контролера за головним гаманцем країни. Часто об’єкти контролю не погоджуються з рекомендаціями РП і тоді виникає логічне питання: чи обов’язково виконувати її рішення? Згідно з законом, воно обов’язкове до розгляду, але відповідальність за невиконання рішень РП відсутня. В принципі, це і логічно, адже у протилежному випадку це був би просто ще один контролюючий орган. Саме тому авторитет РП серед суспільства та органів влади має бути бездоганним. До РП мають прислухатися, а вона своїми висновками переконувати у правильності своєї позиції», — розповідає Вячеслав Курило.

За результатами дослідження рекомендацій Рахункової палати 2018 року, Інститут аналітики та адвокації підготував 13 пропозицій.

Стрічка новин