На Полтавщині розробляють новий туристичний маршрут

Відшукати залишки фортифікаційних споруд, зокрема редутів, фортець, валів та замків, а також місця дислокацій армій Карла XII, Івана Мазепи, Петра I під час подій Великої Північної війни на Полтавщині 1708-1709 років, а ще — спростувати численні міфи, зокрема, навколо Полтавської битви — такою була мета нової науково-пізнавальної подорожі науковців Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви». Разом із ними цікавим маршрутом подорожували і мої колеги Сергій Блавацький та Сергій Сепітий.

Полтава-Гадяч-Полтава — таким маршрутом науковці, члени громадського об’єднання «ВелоПолтава» та обласного туристичного кластеру вирушили з самого ранку з обласного центру. Маршрут проліг через Стасі, Жуки, Диканьку до цікавого туристичного об’єкту — села Міські Млини, яке виникло з козацької слободи біля переправи через річку Ворскла.

Свою назву село отримало завдяки чималій кількості млинів у цій місцевості. На території села ще за часів Княжої доби у XII столітті існувало невелике городище. Про це свідчать залишки ровів та земляних валів. Міські Млини прилягають до Опішні. Тут на пагорбі височіє дев’ятиметровий козацький хрест та споруджено пам’ятник у пам’ять про кошового отамана Запорізької січі, козацького дипломата Филона Лихопія.

Юрій Репало, голова правління ГО «ВелоПолтава»
— Він був десь років десять тому поставлений. В минулому році громада його відновила, зробили зону відпочинку і поставили пам’ятний знак сотнику Опішні Филону Лихопію.

Далі за маршрутом був Зіньків. Як розповіли місцеві краєзнавці, археологічні розкопки встановили тут сліди поселень ще часів неоліту. У першому загальному переписі населення Російської імперії вказується дата заснування — 1604 рік. Джерела свідчать, що на початку XVII століття було засновано Зіньківську фортецю. В кінці XVIII століття фортеця занепала. Залишки земляних укріплень зникли у XIX столітті.

Зіньків був свого часу сотенним містечком Гадяцького та Полтавського полків. Під час Північної війни містяни впустили шведів до фортеці і, за деякими даними, Новий 1709 рік шведський король зустрів саме у Зінькові.
Одне з завдань такої науково-пізнавальної подорожі — це й спростування численних міфів, які століттями насаджувалися в нашій історії, наголошують дослідники.

Людмила Шендрик, заст. директора ДІКЗ «Поле Полтавської битви»
— Здійснюємо ми це, щоб пізнати, як відповідно до джерел: це щоденники каролінців, карти шведського генштабу, московські джерела, «письма и бумаги» Петра, російських і шведських істориків, щоб визначити, які бойові дії проходили. Раніше найголовніше, що було, — Полтавська битва, їй передував штурм Веприцької фортеці, але ж локальні бої, військові операції проходили впродовж осені 1708 аж до Полтавської битви — червня 1709 року.

В наступних випусках новин ми розповімо про події, пов’язані з перебігом Великої Північної війни, що відбувалися у Гадячі, Веприку, Плішивці, Лютеньці.

Стрічка новин