Кременчуцькі школярі — в гостях в Індонезійського Посла

Кременчуцькі школярі, перебуваючи у столиці, побували у резиденції Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Індонезія в Україні Юдді Кріснанді. Дітям розповідали про традиції й звичаї цієї країни та частували екзотичними стравами. Була там разом із ними і наша знімальна група.

Кременчуцькі учні завітали до оновленого столичного посольства Республіки Індонезія в Україні. А після цього на запрошення Надзвичайного і Повноважного Посла Юдді Кріснанді попрямували до його резиденції.

Юдді Кріснанді, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Індонезія в Україні
— Наша співпраця із кременчужанами вже більше 10 років, але оскільки я тут служу понад 5 років, то ми постійно проводимо такі заходи з дітьми, постійно відвідуємо Кременчук і проводимо заходи щодо Гонгу Миру.

Андрій Мельник, заступник директора Інституту розвитку Кременчука
— Посольство Республіки Індонезія — дуже відкрите посольство. Вони активно пропагують свою культуру і традиції. І це дуже важливо, адже наша молодь і вчителі розповідають більшій кількості дітей про те, що вони бачили, чули, пізнавали світ — це велика можливість.

Сама садиба містить безліч локацій для фото. Біля однієї із них розміщувалися два досить високі стільці. Як розповів Юдді Кріснанді, подібний стілець він побачив біля Дніпра в Україні.

Юдді Кріснанді, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Індонезія в Україні
— Ідея появи стільця пов’язана з моєю особистою ініціативою. Якось тут у Межигір’ї я відвідав одне красиве місце і побачив красиву панораму.

Встановлені у садибі і баскетбольна сітка, і великі шахові фігури — одні з улюблених занять відпочинку Посла. У будинку по кутках у всіх кімнатах знаходилися статуетки індонезійських богинь, на стелі при вході — вигравіруваний напис з Корану.

Андрій Мельник, заступник директора Інституту розвитку Кременчука
— Урок дипломатії. Починаємо з рису, потім берете все, що тут є, і ось так пішли вперед.

Привітна дружина Посла разом із помічником приготувала 10 національних індонезійських страв, адаптованих до європейських: рис, суп «лакса», шашлик з курки «сатай», карамелізоване м’ясо, кальмари, салати та соуси.

Веллі Ельфіра, дружина Посла
— Десь 8 різних індонезійських страв, плюс індонезійська салат і аджікадо 10 різних страв. Ці всі спеції привезені з Індонезії.

Діти були вражені частуванням та дещо гострими приправами, які додавали стравам особливого смаку. Сам же Кріснанді любить і українську кухню, а найбільше з неї — борщ, вареники та кутю.

Ольга Коваль, заступник директора Інституту розвитку Кременчука
— Надзвичайно смачна індонезійська кухня. Сьогодні кажуть, все підлаштоване під український смак — щоб було не дуже гостро. Дуже сподобалися натуральні соуси — відчувається, що це із свіжих продуктів.

Владислав, кременчуцький школяр
— Найбільше сподобався рис, різні вироби з тіста, а також суп. Він дуже гострий та незвичайних для української кухні.

Ілля, кременчуцький школяр
— Курка смачна з карамеллю і все сподобалося.

Цікавими пам’ятними подарунками стали для дітей і роздані народні інструменти із бамбуку — ангклунги. Їх було понад 20 видів, на кожному із яких позначено відповідну цифру. Привітний Прабово Хімаван пояснив, що ними грають по черзі. І, як диригент, показував пальцями число, а кожен із дітей, знаючи номер свого інструменту, спостерігаючи за вказівками, грав на них. Після декількох тренувань Прабово заспівав індонезійською, діти акомпонували. Вийшла неповторна ніжна мелодія.

Сам же Юдді Кріснанді пообіцяв незабаром особисто приїхати до Кременчука.

Стрічка новин