Фонди Краєзнавчого музею поповнив унікальний пізньоантичний перстень

Зараз через карантин музейні установи Полтавщини закриті для відвідувачів, але науковці, зокрема, Полтавського Краєзнавчого музею імені Василя Кричевського не гають дарма часу та проводять реекспозицію кількох залів. Серед них – і зала «Скарби світової історії», де представлено мистецтво Стародавнього Єгипту, колекції античної кераміки, зброї, медальєрного та сакрального мистецтва. В ній невдовзі можна буде побачити нові археологічні надходження, відреставровані раритети та знахідки, передані до музею любителями старовини, мешканцями Полтавщини. Про одну з таких – Сергій Блавацький далі.

Цей унікальний для території краю перстень із давньогрецьким написом перших століть нашої ери нещодавно подарував до складу колекції старожитностей пізньоримського часу один з полтавських  пошановувачів музею. Чоловік випадково виявив його на околицях Полтави біля села Зорівка позаминулого року. Відомо, що в давнину на тій території існувало поселення скіфського часу та ще невелике селище пізньоримської доби. На рештках останнього і була виявлена, на перший погляд, пересічна знахідка. 

Коли перстень був ще вкритий окислами, то нагадував пізньосередньовічну прикрасу козацької епохи. А ось після очищення і реставрації знахідка виявилася унікальним для теренів Полтавщини артефактом – речовою пам’яткою часу скіфських воєн чи свідченням налагоджених торгових відносин із Боспором у перші століття нової ери. Вразило науковців те, що на ньому проступав грецький напис. За консультаціями з його розшифровки полтавцям довелося звертатися до Києва, мовних експертів з Близького та Далекого зарубіжжя.  

Олександр Супруненко, кандидат історичних наук, директор Полтавського Краєзнавчого музею ім.В.Кричевського

- Напис там був «χαριс», це 5 літер, і коли почали цікавитися походженням, то це побажання: не лише «прощавай» чи «здравствуй», це ще існують ряд значень. Колеги підказали, що й така фраза може бути: «радуйся за подарунок» і таке інше.

Подібні перстні з написом «χαρά» неодноразово знаходили у дитячих похованнях перших століть нової ери на Боспорі та у Рейнській області на заході Німеччини. Більше десятка таких прикрас, виготовлених із золота, відомі за зібранням Ермітажу. Представлені вони й у колекціях Музею Метрополітен та Британського музею.

Олександр Супруненко, кандидат історичних наук, директор Полтавського Краєзнавчого музею ім.В.Кричевського

- Майже всі перстні, які зараз відомі, вони виконані в золоті, невелика частина – в сріблі, і виявлені вони в більш-менш елітарних похованнях давньогрецьких міст Пантікапей, Фанагорія, деякі – в поселеннях, і подібних знахідок в бронзі виявлено не було.

Інша справа, як він потрапив до Поворскля, розмірковують науковці.

Олександр Супруненко, кандидат історичних наук, директор Полтавського Краєзнавчого музею ім.В.Кричевського

- Потрапив на територію Полтави або ж через купців, які рухалися по Борисфену і забезпечували місцеві племена необхідним крамом, або ж це пам’ятка Скіфських воєн, коли місцеве наше населення брало участь у походах з Боспору в Малу Азію, в прилеглі території.

Незабаром унікальна знахідка займе чільне місце в наразі оновлюваній експозиції «Унікальні предмети у зібранні музею».

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію