Дочекатися швидку і не вмерти: які виклики на 103 пріоритетні

28 квітня професійне свято працівників швидкої допомоги. Як свідчить статистика Національної служби здоров’я України, кожен день по всій країні на гарячу лінію виклику швидкої (екстреної) медичної допомоги 103 надходить у середньому 30-35 тисяч дзвінків. Бригади швидкої здійснюють приблизно 20 тисяч поїздок. Але, як показує лікарська практика, тільки чверть насправді потребують швидкої допомоги. 

Про це і не тільки Фактам ICTV розповів фельдшер бригади екстренної медичної допомоги Київської міської станції медичної допомоги Олександр Гаврилюк.

Швидка в ролі таксі. Передбачається, що швидка зобов’язана поспішати на допомогу тільки до пацієнтів, які перебувають у справді критичному стані (наприклад, є підозри на інфаркт або інсульт). Образно кажучи, це ті випадки, коли зволікання швидкої смерті подібно. Однак у реальності екстренка часто приїжджає на виклики, які підпадають під категорію необґрунтованих.

– Буває, що люди розраховують використати карету швидкої як свого роду таксі, щоб без проблем дістатися до лікувального закладу, хоча вони цілком могли зробити це самостійно, – зазначає Олександр Гаврилюк. – Буває, приїжджаємо на місце, наприклад, з нагоди різкого підвищення артеріального тиску, але поки їхали, людина прийняла прописані лікарем гіпотензивні ліки, і тиск практично прийшов у норму. Робити що-небудь в цій ситуації немає сенсу: не будемо ж ми давати пацієнтові що-небудь для галочки, щоб виправдати приїзд. Тому здебільшого розвертаємося і їдемо далі. Виклик, по суті, неправдивий.

Штрафувати – собі дорожче. В українському законодавстві існує правова норма накладення штрафу за запевне неправдивий виклик. Але, за словами Олександра Гаврилюка, на практиці застосувати її нереально, оскільки механізм не відпрацьований. Щоб покарати гривнею несвідомого громадянина, який здійняв неправдиву тривогу і поставив тим самим у безвихідне становище іншу людину, якій життєво необхідна допомога лікарів, потрібно викликати поліцію, дочекатися доки вона приїде, з’ясує деталі і складе протокол. Іншими словами – втратити масу дорогоцінного часу. Лікарі швидкої на це, найімовірніше, не підуть.

Диспетчер, як цар і Бог. Колосальна відповідальність в диференціації шквалу викликів, що надходять, лежить на диспетчерській службі. Це вони, по суті, вирішують, до кого лікарів направляти, а кому відмовити. Спираючись виключно на опитування людей, що телефонують, диспетчер має чітко і максимально об’єктивно визначити стан пацієнта. Якщо йдеться про зупинення дихання і велику кровотечу, стан оцінюється як критичний. Тоді бригада швидкої повинна прибути на місце упродовж 10 хвилин. Якщо несвоєчасна допомога лікарів загрожує різким погіршенням здоров’я і може призвести до критичного стану, виклик кваліфікується як екстрений. На такий потрібно реагувати протягом 20 хвилин. Не екстрений стан передбачає терміновий огляд лікаря (наприклад, підозра на пневмонію). До таких пацієнтів швидку теж можуть направити, але за  можливості. Тобто лікарі прибудуть, коли зможуть, після критичних і екстрених викликів. І, нарешті, є непрофільна допомога. Наприклад, якщо у дитини висока температура, диспетчери порадять батькам дати їй жарознижувальний препарат і негайно зв’язатися з сімейним лікарем.

За словами Олександра Гаврилюка, в Києві з близько 1400 щоденних звернень на 103. Приблизно 300-350 дзвінків перенаправляють на службу 15-83, де цілодобово можна отримати консультацію фахівців.

Оплата. Не було б щастя. Нині лікарі та фельдшери, що входять до складу бригад швидкої допомоги, отримують 270-300% надбавки “за коронавірус”. У підсумку на руки виходить 20-28 тисяч гривень, що по щирості і є справедливою оплатою їхньої нелегкої праці, пов’язаної з ризиком для здоров’я та життя. Адже нерідкі випадки, коли медики швидкої стають жертвами психічно нестабільних пацієнтів або неадекватів у стані алкогольного психозу. Як то кажуть, не було б щастя, та коронавірус допоміг.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію