Решетилівській вишивці вчаться діти з усієї України

Вишивка «білим по білому», килимарство, ткацтво. Здавна майстри, які володіли цим вмінням, передавали його із покоління в покоління. У Решетилівці традиції пращурів живуть і понині. Їх навчають у місцевому професійному ліцеї. Побувала там наша знімальна група.

Полтавці, кияни, одесити, представники західних областей. Усього близько 70 учнів опановують ази майстерності вишивання, ткацтва й килимарства у Решетилівці - давньому центрі цих промислів. 

Наталія Бігун, директор Решетилівського художнього професійного ліцею 

- Це і сорочки, і блузи, і рушники, і маленькі гобелени, і більші гобелени. І навіть найбільші можемо зробити. Ми привчаємо дітей, щоб вони гарно пристосувалися у цьому сьогоденні життя. Навіть проста мішковина. Ми навчаємо дітей її оздобити і пошити класну сумку.

Через пандемію коронавірусу діти навчалися дистанційно. Відтак, викладачам і майстрам доводилося нелегко. Адже свій досвід доводилося передавати на відстані.

Наталія Бігун, директор Решетилівського художнього професійного ліцею 

- Презентації і різні покази в Інтернеті не завжди так спрацьовують, як людський фактор. Тому ті, хто вже навчився, ручна вишивка і живопис ще можна якось дистанційно проводити. А перший курс - дуже важко.

І все ж, навіть не зважаючи на карантинні заходи, інтерес у дітей до улюбленого заняття не зменшується, стверджують їхні викладачі.

Алла Верховод, майстер Решетилівського художнього професійного ліцею

- Дітям дуже цікаво навчатися, робити різні-різні вироби. Ми виготовляємо на ці свята і блузи, і чоловічі сорочки. І різного-різного фасону ми їх виготовляємо. Сукні, спідниці, і національні, з елементами новими, сучасними.

Одним дітям більше подобається машинна вишивка, а іншим - ручна. Смаки й уподобання різні. Втім, їхні вчителі кажуть: це не має значення. А от важливим є наполегливість, посидючість, творчий підхід. Ось тоді із учнів народжуються справжні майстри.

Світлана Коваленко, майстер Решетилівського художнього професійного ліцею

- Моя учениця - Шпак Наталія. Зараз вона - заслужений майстер, але проживає у Вінниці. Марина Даниленко. Вона у Дніпрі. Костомаха Олександра, яка у Києві працює. Теж вона займається вишивкою. Також Альона Шай.

Здобуті у Решетилівці знання згодом, роз'їхавшись по всій Україні, вони втілюють вдома. Але дехто залишається й у ліцеї. Серед його колишніх вихованців - президентська стипендіатка Ніна Коваль.

Ніна Коваль, майстер виробничого навчання Решетилівського художнього професійного ліцею

- Як можна не полюбити таку красу і не захотіти її вишити. Це просто щось таке неймовірне. І я думаю, це потрібно хотіти вишивати. І вкладати у це свою любов і позитивну енергію. І передавати її наступним поколінням.

Стрічка новин