Як Тарас Шевченко став кумиром молоді і чому любити його творчість модно

9 березня виповнюється 207 років із дня народження видатного українського письменника, поета і художника Тараса Шевченка.

Ще понад 200 років тому він був маленьким хлопчиком, який народився на Черкащині у селі Моринці у родині кріпаків, а згодом став сиротою. А сьогодні його називають духовним пророком української нації, апостолом правди і одним із найвідоміших українських революціонерів.

Сьогодні його портрети висять не тільки на стінах шкільних класів української мови та літератури, а й прикрашають модні зараз еко-сумки, постери, блокноти. А під час Революції гідності в Україні у 2014 році вони ще й прикрашали щити майданівців, які називали Шевченка духовним гетьманом української нації.

Ким був Шевченко. Досить часто, коли говорять про Тараса Шевченка, згадують про нього як про письменника або поета. Однак це несправедливо, оскільки осягнути до кінця роль і місце Кобзаря в історії непросто хоча б через те, що його постать поєднувала у собі величезну кількість іпостасей.

Поет, прозаїк, публіцист, драматург, філософ, просвітянин, історик, художник та ілюстратор – ймовірно, навіть це неповний перелік того, ким був Шевченко.

Його Кобзар українці часто ставлять нарівні з Біблією. Воно й не дивно, адже ледь не на кожній сторінці збірки у словах Шевченка відчувається палкий заклик любити свій народ і край. Тут же можна і побачити рішучий осуд неправди, неволі, насильства, лицемірства і соціальної несправедливості.

Кожна поезія, поема, прозовий або драматичний твір Шевченка – це вся Україна. Він показує її читачеві такою, яка вона є, показує усе, ніби на долоні. Кожен рядок геніального Кобзаря сповнений правди й відвертості, сповнений словами і почуттями, які у різні для України часи піднімали дух народу і загартовували.

Шевченко став символом України і гордістю нації не просто так. Його любов до свого народу, рідної землі, мелодійна мова, що відчувалася у творах, картинах, замальовках, завжди викликали захоплення у душах українців. Тому зберігати, не забувати і передавати нащадкам творчість Кобзаря – це найменше, що вони можуть сьогодні зробити.

Пророк чи все ж більше кумир. Культуролог Євген Савісько нагадує, що Тарас Шевченко – перший український поет, який став відомим далеко за межами України. Його поезія – дуже глибока за змістом і формою. Вона зрозуміла й цікава і інтелектуалам, і звичайним людям.

– Характерною рисою поезії Тараса Шевченка є заклик до боротьби, до віри у власні сили і намагання дати надію на щасливе майбутнє. Інколи це лунає прямо, інколи приховано. Вочевидь, тому його й називають пророком української нації, – пояснює він.

Водночас Євген Савісько звертає увагу на те, що нерідко Тараса Шевченка справді ідеалізують. Особливо коли намагаються зобразити його ідеальною людиною – без жодних помилок і сумнівів. Також не дуже люблять торкатися його особистого життя. А якщо це й роблять, то в межах рамок ще ледь не радянських канонів.

– Для молоді він цікавий передусім як символ. Символ боротьби, волі та незалежності. Зараз стало саме модно любити творчість Тараса Шевченка. Адже переважна більшість із тих, хто його нібито любить, знає назви лише декількох творів. Зазвичай це Як умру то поховайте… (більш відомий як Заповіт), Катерина, Гайдамаки, Кавказ, Розрита могила, Думи мої, думи мої, – додає фахівець.

Водночас культуролог зауважує, що Тарас Шевченко як художник і прозаїк, на жаль, залишається і досі маловідомим. Тому фактично Кобзар, як і його багатогранна і складновимірна творчість, потребують переосмислення і зняття багаторічних нашарувань. Адже за ними майже не видно справжнього Шевченка –  людини і  митця.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію