3 березня – Всесвітній день письменника

Прозаїки й поети, науковці та байкарі – всі вони сьогодні святкують. Цього дня – їхнє професійне свято – Всесвітній день письменника. Започаткували його у 1986 рокі на засіданні 48 конгресу Міжнародного ПЕН-клубу. У Полтаві письменники також святкують. Євгенія Манич – далі.

Полтавка Олена Колінько ще з дитинства мріяла стати письменницею. Кожного року писала листівку з мрією, чіпляла її на ялинку в надії, що колись вона стане реальністю. І через деякий час Олена вже напише фантазійний роман «Вітри великого лугу».

Олена Колінько, письменниця

- Надіслала на той час на найпопулярніший і чи не єдиний конкурс «Коронація слова», про який я чула. Надіслала і забула. І раптовий дзвінок, коли мені зателефонували і сказали, що приїжджайте на церемонію нагородження, було так несподівано й приємно. І вже аж на сцені, що це статуетка, і що це перше місце.

Після такого визнання Олена Колінько зрозуміла, що тепер вона точно повноцінна письменниця. Відтоді пройшло багато часу, тепер вона кожного року святкує День письменника. І зізнається: натхнення писати черпає звідусіль. 

Олена Колінько, письменниця

- Найкращі моменти, це коли справді натхнення приходить ось так, нізвідки, коли ти на нього не чекаєш і це можуть бути будь-які ситуації, щось можна пригадати з дитинства. Наприклад, я в дитинстві дуже любила якісь заходи. І один із них була виставка рептилій. І там я вперше побачила живого хамелеона, і для мене, маленької, це було екзотичне й цікаве. Так воно сподобалося, так запало мені в душу, що цей Хвилька-хамелеон став персонажем книги «Шпалереон».

Казку-повість «Шпалереон» письменниця брала з життя. Вона не тільки пригодницька, але й наповнена психологічним сенсом, у ній є лінія й булінгу. Але все ж письменниця полюбляє пригодницький жанр. Улюблена книга авторки – «Вінні-Пух». А себе вона уявляє Алісою з країни чудес.

Олена Колінько, письменниця

- Напевно, я могла би бути Алісою з дивокраю. Мені дуже подобається шукати загадки, досліджувати цей світ. Я б теж могла би впасти в кролячу нору.

«Шпалереон» – книга цікава не тільки для дітей, а й для дорослих. 

Людмила Восик, провідний бібліотекар ПОБЮ ім.О.Гончара

- Приємно, що я знаю автора особисто. Вона є моє колегою, дуже чуйною людиною. Книгу я читала своєму молодшому сину, і ми захопилися обоє з ним. Бо дуже вона така динамічна, цікава, багато пригод в ній, фантастичних героїв. І в той же час багато близьких таких сюжетів зі шкільного життя.

Пані Олена зізнається: рецепт справжнього шедевру – писати, писати, писати. 

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію