Пенсійна реформа в Україні

У 2021 році пенсіонери отримуватимуть дещо вищі пенсії, а деякі категорії – ще й надбавки. Крім того, зросте пенсійний вік для жінок, проте на наступні роки прогнози – не такі втішні. У Раді в листопаді 2020 р. був поданий урядовий законопроект щодо запровадження накопичувальної пенсійної системи для працівників зі шкідливими та важкими умовами праці. Джерелом фінансування будуть страхові внески, які сплачуватимуть роботодавці, відповідно до категорії працівника. Що говорять фахівці, і яка плата для осіб, які втратили працездатність з'ясовувала Анна Ружін.

Мінімальна пенсія для осіб, які втратили прцездатність ще у грудні 2020 року, адже тоді підвищився прожитковий мінімум, що передбачили у держбюджеті. Тож поки що розмір залишається без змін – 1 769 гривень.

Цьогоріч планують двічі підняти мінімальну пенсію:

З 1 липня 2021 року – 1 854 гривні;

З 1 грудня 2021 року – 1 934 гривні.

Голова Ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів  зазначає: за теперішніх демографічних показників та параметрів солідарної системи в Україні рівень заміщення пенсією втраченого заробітку буде постійно знижуватись із сьогоднішніх 28% до 18% протягом наступних 30 років. Наразі в Україні діє солідарна пенсійна система, до інших рівнів поки що на державному рівні не дійшли. Іншого варіанту, як накопичувальна система, голова Ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів не бачить. 

Олена Сотскова, голова Ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів 

- Гарантії – це можуть бути диверсифікація цих пенсійни активів, тобто, інвестування в різні фінансові інструменти. Гарантіями може стати державний нагляд, який буде створювати механізми для роботи цієї накопичувальної системи і контролювати діяльність цієї системи і всіх суб'єктів цієї системи. Гарантіями може бути і повинен бути контроль пенсійних накопичень, тобто, кожна людина, яка має рахунок в накопичувальній системі, зможе контролювати свої накопичення через персональні кабінети або через інші засоби зв'язку.

Очільниця мінсоцполітики Марина Лабезна повідомила: 

Упровадити обов’язковий накопичувальний рівень пропонуємо для людей з важкими та шкідливими умовами праці з 2022 року, для решти – з 2023 року.

Сума внеску на початку становитиме лише 2% зарплати щомісяця. Тож це не вдарить по гаманцю людей. Додатково до цих внесків на власний рахунок кожного учасника системи 2% щомісяця сплачуватиме роботодавець. Отже, людина одразу отримає вдвічі більше, ніж перерахувала сама.

Нижньої межі за віком тут не буде. Формулюємо: «з першого робочого місця». Верхню вікову межу пропонуємо встановити так: люди віком 50+ самі вирішуватимуть, хочуть вони бути учасниками накопичувальної пенсійної системи, чи ні. Адже за 10 років до виходу на пенсію суттєвих сум, які б стали серйозним щомісячним доповненням до солідарної пенсії, більшості накопичити не вдасться. Але оскільки внески сплачуватиме не лише працівник, а і роботодавець, то люди можуть бути зацікавлені сплачувати, скажімо, 200 гривень внеску, отримувати одразу 400 на свій рахунок щомісяця. А після виходу на заслужений відпочинок забрати всі ці накопичення однією сумою, якщо їх не вистачає, щоб розтягнути на довічну пенсію. Тому ті, хто старший за 50 років, не матимуть обов’язку бути учасниками, але матимуть таке право.

Фінансовий консультант Станіслав Ромась зазначає: пенсійна реформа в Україні розпочалась в 2003 році, але й досі триває.  

Станіслав Ромась, фінансовий консультант

- Відкривається персональний рахунок, і частина коштів іде на цей рахунок. Накопичуються, і людина може через якийсь час скористатися. Але якщо хто пам'ятає, в 2004 році фактично всім, хто офіційно працював, такі зелененькі карточки, фонд соціального страхування. Оце фактично держава тоді хотіла впровадити другий обов'язковий накопичувальний рівень.

Але, за словами Станіслава, цей рівень і досі не працює, бо кожна нова влада, яка приходила, анонсувала про запуск цього рівня, адже це вимога сучасності. 

Станіслав Ромась, фінансовий консультант

- Але, на жаль, ніхто цього зробити не може. Чому? Солідарний рівень - банкрут. Про це вже два прем'єр-міністра сказали. Дуже великий дефіцит пенсійного фонду. Збирають оцих внесків менше, ніж потрібно виплатити оцим діючим пенсіонерам. Тому, якщо впровадити другий накопичувальний рівень, державний, то виходить з солідарного ще забереться якась частка. І ще менше йтиме в солідарний рівень. 

Наразі добровільний рівень накопичень в Україні існує, але на приватній основі. Рішення, чи брати в ньому участь, люди приймають самі й роблять внески до самостійно обраних фондів, паралельно. 

Проте існують і ризики, про них зазначають економіки. Олександр Хмелевський запевняє: не існує системи, яка буде вічною, тож є ризик банкрутства приватних пенсійних фондів та керуючих компаній, які будуть управляти грошима. 

Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт 

- Лише протягом 2014-16 рр. в Україні збанкрутувало половина банків. При тому, що є досить великий контроль з боку Нацбанку за їх банківською системою. Тим не менш, такі масові банкрутства відбулися. А приватні пенсійні фонди контролююються набагато менше. І, відповідно, ризики там набагато більші. Тим більше, щоб назбирати і накопичити на пенсію накопичувальну 35 років стажу наприклад, необхідно. Ну і ще треба на пенсії пожити. А це 50-60 років має цей фонд функціонувати. За цей час може статися все що завгодно.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію