Яке воно, качине життя на озері Затон?

Ми вже розповідали, як цьогорічної, доволі складної зими, працівники госпрозрахункового мисливсько-рибальського господарства обласної організації УТМР допомагали виживати в лісі диким тваринам, підгодовуючи їх. Тож в лісових угіддях Полтавщини останніми роками не зменшується, а навпаки, збільшується популяція косуль, диких кабанів, зайців, плямистих оленів та червонокнижних лосів. А ще єгері підгодовують й диких качок. Про качине життя на озері Затон, що неподалік Великої Багачки, – репортаж Сергія Блавацького.

Цієї зими на цьому озері зібралося до тисячі пернатих. Вони не відлітають у теплі краї, бо впевнені, що тут завжди будуть ситі – розповідають єгері. А ще шість років тому у районі майже не було такої птиці. Тоді їх розведення почалося зі ста маленьких каченят, завезених працівниками мисливсько-рибальського господарства обласної організації УТМР.

Василь Гербей, єгер ГМРГ Полтавської обласної організації УТМР

- Оце не всі качки, зараз ви тут бачили, що деякі полетіли на річку Псел, на шлюзи. Там немає льоду і вони спокійно себе почувають.

Як розповідає єгер Василь Гербей, качки настільки вже звикли до людей, їх не бояться і спокійно плавають чи ходять по льоду. Незважаючи на досить морозну зиму, качки зберегли, втримали своє водяне плесо без допомоги людини.

Василь Гербей, єгер ГМРГ Полтавської обласної організації УТМР

- Вони навіть їсти виходять по черзі. Тобто, одна команда вийшла кормитися, друга команда плаває по колу, щоб лунка не замерзала.

Єгері цілодобово охороняють диких качок, слідкують, щоб на березі постійно та вдосталь було кормів. Допомагають їм і місцеві підприємці. 

Олег Діденко, депутат облради, місцевий підприємець, допомагає у постачанні кормів

- Я ніколи не знав, що при температурі мінус 21 качки триматимуть плесо води і вона не замерзатиме. Але поряд повинен лежати корм, якщо людина не покладе корму, то дика качка просто замерзне.

Василь Гербей, єгер ГМРГ Полтавської обласної організації УТМР

- Я вже в ФБ писав, що мисливці – це не вбивці, я мисливець, ось мій помічник теж, але ж ми не відстрілюємо, щоб його знищити. Ні, ми навпаки намагаємося примножити, підгодовуємо, щоб воно було, щоб було що показати нащадкам, щоб можна було б дітей, онуків привести показати, що ось воно є.

Зараз єгері чекають весни, коли всі ці качки розлетяться по околицях Великобагачанського краю – по Пслу, багатьох невеличких озерах та ставках.

Стрічка новин