У Кременчуці прощалися із воїнами, які загинули в ООС

Сьогодні Кременчук прощався із захисниками України, які загинули минулої неділі під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новолуганське Донецької області – кременчужанами В'ячеславом Олексієнком та Олександром Войтенком. На жалобних заходах побувала й наша кременчуцька знімальна група.

Церемонія прощання проходила у Кременчуцькому міському палаці культури, де встановили труни з тілами загиблих захисників України. У почесному караулі – курсанти Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба. Під звуки оркестру цього навчального закладу курсанти на плечах винесли домовини. Кременчужани стали на знак шани земляків на коліна. Сотні містян прийшли провести в останню путь полеглих бійців. Багато із них знали В‘ячеслава Олексієнка та Олександра Войтенка особисто. Це – бойові побратими, колеги по роботі, друзі та знайомі.

Василь Станіславович, учасник АТО

- Разом воювали. Простим хлопцем, добрий був.

Сергій Федоренко, боєць батальйону «Миротворець»

- Гарний хлопець був. Буквально за два тижні ми з ним зізвонювалися, домовлялися зустрітися. У мене теж ротація, не співпадало – він там, а я – тут. Безумно жаль.

Олександр Кравченко, ветеран АТО

- Хороший був хлопець. Таких у Кременчуці – на пальцях можна перерахувати, щоб бути впевненим, як у самому собі.

Тетяна Мазілкіна, дружина учасника АТО

- Сумна така дата. Мій чоловік там також був. Я дуже гарно розумію. І мені їх дуже жаль. Гарні хлопці були.

Тисячі квітів лягли біля домовин, накритих державними прапорами. Біля них – найближчі загиблих: син і дружина Олександра Войтенка, а також мама В‘ячеслава Олексієнка. Кременчужани ж вклонялись своїм землякам, які віддали життя за суверенність України.

Траурна колона автомобілів і автобусів під сигнали клаксонів рушила вулицями міста. Панахида за загиблими проходила в Свято-Миколаївському соборі. Після неї військовослужбовців поховали на Алеї Героїв Свіштовського кладовища.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію