Науковці відзначили 170-у річницю від Дня народження Івана Павловського

Днями в музеї історії Полтавської битви відбувся одинадцятий науковий «круглий стіл», присвячений 170-й річниці від Дня народження Івана Францовича Павловського. Відомо, що на початку минулого століття вчений був одним із засновників та незмінним секретарем Полтавської губернської вченої архівної комісії, членом Полтавського церковного історико-археологічного комітету, неодноразово обирався гласним Полтавської міської думи. Тридцять дев’ять років викладав історію в Петровському Полтавському кадетському корпусі, а з 1909 по 1918 рік  був фундатором і першим директором музею Полтавської битви на Шведській Могилі.

Програма «круглого столу» передбачала висвітлення маловідомих сторінок життя і діяльності Павловського, адже з кожним роком значущість постаті непересічного полтавця для українського архівознавства та історіографії не зменшується, а навпаки, зростає.  Без його ретельно опрацьованих архівних даних не обходиться жодний історик, який займається дослідженням ХІХ століття.

Людмила Шендрик, заст. директора ДІКЗ «Поле Полтавської битви»

- Ті документи, які ним опрацьовані, введені в науковий облік, багато з них в бурхливому XX столітті просто втрачені, і на сьогодні праці Івана Павловського є джерелом для вивчення історії не лише Полтавщини, а й України XIX-початку XX століття.

За радянських часів постать Павловського була майже заборонена, але багато науковців різних поколінь вивчали минуле, зокрема, Полтави з його праць, розповідає провідний науковий співробітник Полтавського літературно-меморіального музею Володимира Короленка Людмила Ольховська. Свою доповідь вона присвятила досі зовсім невідомій темі – роботі Павловського у 1905-1906 роках головою батьківського комітету полтавської Маріїнської жіночої гімназії.

Людмила Ольховська, провідний науковий співробітник Полтавського літературно-меморіального музею В.Г.Короленка

- Він виступав на батьківських зборах і говорив сучасні речі. Як треба виховувати цих дівчат в буремні революційні роки, коли вся молодь влаштовувала страйки в гімназії, і тоді був виключений із гімназії цілий випускний восьмий клас. І він стояв на захисті цих дітей, говорив, що треба їх назад прийняти без всіляких умов і обмежень, щоб вони отримали освіту, бо без освіти людина неповноцінна.

Науковці заповідника на основі історичних джерел, старовинних шведських мап розповіли і про нові факти облоги Полтави 1709 року.

Сергій Макаренко, науковий співробітник ДІКЗ «Поле Полтавської битви»

- Де був облоговий табір шведів під час облоги полтавської фортеці, де знаходилася штаб-квартира шведського короля напередодні битви, потім він перебрався до монастиря. А до цього вона була з іншого боку міста.

Під час «круглого столу» науковці з Києва і Полтави представили свої нові дослідження, присвячені Івану Котляревському та проблемам розповсюдження альбому офортів Тараса Шевченка «Мальовнича Україна». Окрема наукова розвідка присвячена питанню взаємин між Іваном Павловським та Панасом Мирним. Окремі доповіді були присвячені дослідженням пам’яток поля Полтавської битви. 

Стрічка новин