Сьогодні – Всесвітній день боротьби з ненормативною лексикою

Щороку 3 лютого відзначається Всесвітній день боротьби з ненормативною лексикою. Він започаткований з метою виховання культури спілкування у дітей та задля зменшення використання лихослів’я у дорослих, бо, як відомо, дорослі є прикладом для молодшого покоління. Нецензурщина. Що це – безкультур’я чи частина культури – з’ясовували мої колеги Сергій Блавацький та Сергій Сепітий.

Оскільки таке явище, як нецензурна чи ненормативна лексика, існує, то й такий день має право бути. Це приверне увагу і тих, хто користується таким лексичним ресурсом, і тих, хто намагається його викорінити. Але в будь-якій мові, і українській також, нічого зайвого не буває, розповідає один з найкращих знавців української мови, ректор Полтавського педагогічного університету Микола Степаненко.

Микола Степаненко, ректор ПНПУ, професор

- Якщо воно є, то це потреба суспільства, і табуйована лексика не стоїть осібно, вона вписується в окремий сегмент, у систему мови, це почуттєва сфера, яка особливо вербалізується. Єдине, що тут є різна тональність: від просто лайливої лексики, від вульгаризму і до табуйованої, на яку суспільство наклало табу. 

Ненормативна лексика існує в кожній мові, люди нерідко використовують її для словесного вираження агресії. Лайливі слова заважають грамотному і культурному мовленню, а ще сигналізують про психологічні проблеми. Негативні слова примножують негатив у нашому житті, так говорять психологи. Проблеми додає й те, що лихослів’я вкорінилося в, насамперед, літературі, переймаються філологи.

Микола Степаненко, ректор ПНПУ, професор

- І дожилася наша мова, була квітучою в віках, а тут прийшли біндюжники від слова, і потопили мову в матюках - сказала Ліна Костенко.

Боротися потрібно, в першу чергу, не з ненормативною лексикою, а з тим, що ми не знаємо, що говоримо, стверджує полтавець Ростислав Шевченко. Він 2004 року видав ось ці фрагменти мовного дослідження. В своїй розвідці він розкриває значення бранних слів та мату, що не мають жодного прямого відношення до фізіології людини, статевих органі в і дій.

Ростислав Шевченко, письменник, видавець, громадський діяч

- Люди кажуть слова, а що воно це значить, воно зовсім може бути не те. І таке неправильне перекручення, сфальшоване, брутальне вживання вульгарних слів, коли людина не знає, що говорить, вертає її в прадавній, ще дикий стан підсвідомого їх значення.

Прикро, що лайливі слова нерідко можна почути в молодіжному середовищі. Все залежить від інтелектуалізації особистості. Високодуховна людина буде це фільтрувати, намагатися зменшити поширення такого специфічного мовного ресурсу в суспільстві. До речі, він переважно не український, а запозичений з інших мов, говорить професор Микола Степаненко. Але це все ж таки певний складник культури. 

Микола Степаненко, ректор ПНПУ, професор

- Але якщо ділити на духовну і недуховну сферу, то все ж це ознака некультурності, і якщо суспільство виставляє свої взірці культури, свої стандарти, ми повинні взіруватися на ці стандарти і дотримуватися їх. І, відповідно до стандартів української культури і культури інших народів, це явище надлишкове, його бажано, треба, щоб його не було, але ніхто ніколи його не викорінить. Як би ми не робили, все одно воно залишиться як сегмент, воно залягло вже в певному моменті і його звідти викорінити не вдасться. Просто притлумнити – так, але повністю знищити – ні.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію