Військові очікують, що 2021-й принесе мир і повернення втрачених територій

Українські воїни на Донбасі теж із нетерпінням чекають новорічно-різдвяних свят. Для них - це маленьке нагадування про рідну домівку. А ще вони сподіваються, що 2021-й принесе довгоочікуваний мир і повернення окупованих територій. Їхній настрій та надії на краще привезла на Полтавщину наша знімальна група. Разом із волонтерами нещодавно вона побувала у Донецькій області.

Анатолій Васевич, кореспондент

- Позаду мене зруйнований шляхопровід через залізницю. Раніше він сполучав із Горлівкою, до якої всього 5 кілометрів. Нині вона окупована російськими найманцями. Подібних атрибутів війни на Донбасі ще чимало.

Покинуті залізничні колії, обірвані дроти, блокпости, таблички з нагадування про міни та інші вибухонебезпечні предмети. Втім наші воїни вже звикли до реалій війни. 

Павло Завгородній, військовослужбовець ЗСУ

- Служу близько 5 місяців, приїхав із Полтави. Мені 20 років. Захотів захищати Україну. Тому що бачив, як з нею обходяться – жахливо. Я вирішив: потрібно більше людей, які готові за неї постояти. У Полтаві залишилися мама, дівчина і батько.

Роман Андреєв, військовослужбовець ЗСУ

- У нас режим перемир’я. Але його не має. Сепаратисти постійно провокують. А нам не можна стріляти, ми під наказом. Ми тут, як живі мішені у них. У нас настрій постійно бойовий, постійно на посту. Що свято – зрозуміло, але тут не має поняття свята, ми тут стоїмо на захисті вітчизни.

Українських військовослужбовців постійно підтримують волонтери. Вони охоче їздять на Схід, привозять воїнам необхідні речі та продукти харчування.

Іван Данилевський, волонтер

- Від хлопців відчуваю велику подяку. Вони із радістю завжди зустрічають, спілкуються із нами. Стараються і прапор підписати. Дуже з дорогою душею зустрічають, їм приємно.

Анатолій Банний, волонтер

- Дуже важко, коли армія не воює, коли вона стоїть у бойовій позиції, а їй заборонено навіть захищатися, коли на неї нападають, коли стріляють. Отаке у нас сьогодні перемир’я. Але перемир’я, коли гинуть наші воїни. Це теж погано. Тому ми за те, щоб війна ця швидше закінчилася, тільки без жертв.

І все ж воїни до свята готуються. І воно, кажуть, буде у них, хай не домашнім, але затишним і цілком повноцінним.

Юлія Костюк, військовослужбовець ЗСУ

- Звичайно, готуємося. У нас вже є і ялинка. Звичайно, настрій у нас позитивний, але і бойовий. Тому що ми знаходимося в зоні ООС і маємо бути завжди напоготові, адже ворог не спить.

Надія Корнійчук, військовослужбовець ЗСУ

- Купляли новорічні прикраси. І дітям там відправила і вогники, і подарунки – щоб вони відчували свято вдома, навіть за відсутністю мами.

Військовослужбовці розповідали про своїх рідних: як спілкуються з ними, які подарунки надіслали, передавали їм палкі привіти та численні побажання.

Павло Завгородній, військовослужбовець ЗСУ

- Мама, моя дорога Анастасія, передаю вам привіт, бажаю у Новий рік гарно відпочити, бережіть себе. І всій Полтаві передаю привіт від 72 механізованої бригади.

Надія Корнійчук, військовослужбовець ЗСУ

- Хочу побажати усім міцного здоров’я, простого людського щастя. І найголовніше - мирного неба над головою.

Роман Андреєв, військовослужбовець ЗСУ

- Швидше оце все закінчилося б. І ми все-таки зайшли у Донецьк і забрали Крим.

Юлія Костюк, військовослужбовець ЗСУ

- Перемога буде за нами обов’язково, ми повернемо своє. І всім щасливих свят.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію