Історія одного з найвеличніших будинків Полтави

Не можемо не пригадати історію унікального ансамблю Круглої площі, закладеного згідно з планом Полтави 1803 року. Цей символ та гордість Полтави згадують у багатьох підручниках з історії та архітектури. З роками, якщо подивитися на старовинні світлини, ансамбль змінився до невпізнаваності. Зокрема, будівля колишнього Полтавського Петровського кадетського корпусу стоїть пусткою з 1995 року – останнього випуску Полтавського Червонопрапорного вищого зенітного ракетного командного училища, та зазнала останніми роками кілька руйнівних пожеж чи підпалів. І ось сьогодні пожежа знищила ще одну історичну пам’ятку – Будинок Полтавського дворянського зібрання.

Сергій Блавацький, журналіст

- Ось в цьому збірнику наукових статей «Полтавський краєзнавчий музей» за 2004 рік пишеться: «Ансамбль Круглої площі, який постановою Ради Міністрів Української РСР від 24 серпня 1963 року було внесено до списку пам’ятників архітектури Української РСР, перебуває під охороною нашої держави і зараз є пам’ятка національного значення». І ще «Відбудовані в післявоєнний період споруди площі викликають захоплення у гостей міста й милують око полтавців». Зараз же без сліз не можна дивитися на це згарище.

Будинок Полтавського дворянського зібрання – пам’ятка історії та архітектури ансамбля Круглої площі, яку споруджено у 1810-11 роках в стилі класицизму, й досі має саме такий статус «національного значення», а не місцевого, наголошує старший науковий співробітник Полтавського Краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Наталія Кузьменко.

Наталія Кузьменко, старший науковий співробітник Полтавського Краєзнавчого музею ім.В.Кричевського

- Під охороною держави воно, так і залишилося під охороною держави?

- А як же – загальнодержавного значення, тому, звичайно, все це залишається під охороною держави.

Будинок Полтавського дворянського зібрання був одним з громадських і культурних центрів міста. Влітку 1813 року тут відбулося вшанування російського поета епохи просвітництва, представника класицизму, державного діяча Гаврила Державіна. У тридцятих роках роках XIX століття працювала перша у Полтаві громадська бібліотека, попечителем якої був видатний український етнограф та збирач фолькльору Микола Церетелєв.

Наталія Кузьменко, старший науковий співробітник Полтавського Краєзнавчого музею ім.В.Кричевського

- Там були і зали для відпочинку, для засідань, велика концертна зала, були і пункти, де можна було організувати банкети, харчування і так далі. Відомо, що там засідали різноманітні клуби, і в тому числі Полтавська масонська ложа. Нагадаю, саме в Полтавській масонській ложі обговорювалися питання про можливий федеративний устрій Росії, в якій Україна виступала як федеративна одиниця, що було сприйняте, як сепаратистські роздуми полтавської інтелігенції. В Полтавську масонську ложу входив і Іван Котляревський.

Традиційно це також було місце концертних виступів для дворян. Його відвідували чимало представників російської та української інтелігенції XIX-початку XX століття. Зокрема, у 1881 році виступала художницям Марія Башкірцева. У різні часи концертували Антон Рубінштейн, Петро Чайковський, Олександр Скрябін, Сергій Рахманінов. 

Наталія Кузьменко, старший науковий співробітник Полтавського Краєзнавчого музею ім.В.Кричевського

- Тут звучала музика, проходили видатні концерти. Зокрема відомо, що там грав Мусоргський, співав Шаляпін. За часів радянської влади цей будинок продовжував використовуватися в якості громадсько-мистецького приміщення, зокрема, тут був Клуб імені Маркса. І на це принадився величезний зал на 2 поверсі.

У роки Другої світової війни 1941-43 роках німці зруйнували Полтаву десь на 70%, Будинок дворянського зібрання спалили теж. Але вже у 1945-1947 полтавці одним з перших в місті відбудували його для кінотеатру імені Івана Котляревського. І саме як «Котлярик» запам’ятали споруду кілька поколінь мешканців міста.

Наталія Кузьменко, старший науковий співробітник Полтавського Краєзнавчого музею ім.В.Кричевського

- І особливо маленький Червоний зал, який запам’ятали діти, бо там показували мультфільми, дитячі фільми. І, звичайно, величезний блакитний зал, який залишився після дворянського зібрання і відповідав навіть великим прем’єрним показам, з великими концертними програмами.

Чимало світлин та документів, каталогів, що розповідають про історію Будинку дворянського зібрання в дореволюційні та післяреволюційні часи, зберігається в Державному архіві Полтавської області.  

В’ячеслав Сушко, старший науковий співробітник Державного архіву Полтавської області

- Крім того, у нас зберігаються не лише фото світлини, а й документи головного архітектора Полтави Лева Вайнгорта, архітектурні креслення, наприклад, Скверу поблизу кінотеатру, інші документи, за якими можна відтворити історію будівлі.

За роки незалежності України «Котлярик» не витримав конкуренції, був перепрофільований, там було величезне казино, інші установи.  Масові протести полтавців викликало зведення прибудови, але її таки було зведено. І, на думку архітекторів, цю пам'ятку історії та архітектури протягом кількох років було фактично зруйновано. А сьогодні «червоний півень» довершив справу.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію