Рік після саміту в Парижі: очікування та реакція українців

Рік після саміту в Парижі. За 12 місяців українці не побачили рішучих чи вдалих рішень влади, які б могли наблизити мир на Донбасі. Про це свідчать результати опитувань, представлені в аналітичній записці від Школи політичної аналітики Києво-Могилянської академії та Фонду «Демократичні ініціативи». Про виконання домовленостей Паризького саміту, очікування та реакцію українців – далі у сюжеті Лідії Дмитрашко.

Минув рік після першої та єдиної зустрічі лідерів України, Німеччини, Франції та Росії у Парижі, де було досягнуто низку домовленостей щодо розблокування мирного процесу на Донбасі. Школа політичної аналітики Києво-Могилянської академії та Фонд «Демократичні ініціативи» представив аналітичну записку «Виконання домовленостей Паризького саміту: очікування та реакція українців».

Максим Яковлєв, директор Школи політичної аналітики НаУКМА

- Ми опитали населення у вересні цього року щодо того, як ви оцінюєте ефективність політики держави щодо реінтеграції тимчасово окупованих територій Донбасу. Як ви бачите, «цілком неефективно», «частково неефективно» превалюють. Є великий шматок «середньоефективно». І важно, сказати не можу сказати – десь займають п'яту частину. Цілком ефективно оцінює – 1,9 відсотка. Це просто покривається похибка.

Більшість громадян України усвідомлює гуманітарну важливість відкриття додаткових контрольно-пропускних пунктів, кажуть аналітики. 

Анна Осипчук, наукова директорка Школи політичної аналітики НаУКМА

- Ми і в 19-му в вересні, і в 20-му в вересні запитували про те, як оцінюють отримання респонденти російські паспорти. І запитували в контексті, тобто, питання в нас звучало так: «Ті, хто на непідконтрольних територіях Донбасу отримав російські паспорти, не мали вибору і були вимушені це робити?». Фактично, можна говорити, що мало того, що люди були не згодні з цим у вересні 19 року, так само більша частина, і навіть зросла частина пропорційно тих, хто не згоден у вересні 20 року.

Станом на листопад 2020 року відсутні суспільні передумови, які б сприяли проведенню виборів у ОРДЛО. 

Антон Суслов, аналітик Школи політичної аналітики НаУКМА

- Вибори на своїй території місцеві вибори, зокрема, на тимчасово окупованих територіях. Як показують результати опитування: чверть опитувальних не схвалює цієї ініціативи. І, що важливо, майже 40% не визначились зі своїм ставленням до цього питання. Взагалі, багато питань, які стосуються реінтеграції, вони мають високу частину людей з невизначеною позицією.

Сергій Шаповалов, аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» ім.Ілька Кучеріва

- Можна говорити про єдність українського суспільства, як у 2014 році, так і сучасні опитування показують, що близько 70% українців погоджуються з твердженнями, що сьогодні йде війна між Росією та Україною. Тобто, більшість українців визнає Росію агресором і стороною конфлікту. Однак питання «хто винен?» не гарантує єдності в питанні «що робити?».

Аналітики вважають, що повне припинення вогню і відкриття нових і безпечних контрольно-пропускних пунктів для переходу лінії розмежувань стане результатом, що влаштує більшість українців.

Марія Золкіна, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» ім.Ілька Кучеріва

- Російська Федерація останні півроку переорієнтовується на значно більш умовно лагідні методи нав’язування тих самих компромісів і тих самих поступок. Але не нахрапом, перепрошую, не бліцкрігом, як це було до цього, користуючись бажанням офісу президента домовитись швидко і майже за будь-яку ціну, а приховано і латентно, і саме цього нам треба очікувати упродовж наступного року.

Експерти твердять, що період 21-22 років може стати «вікном можливостей» для України, щоб підготувати та запровадити продуману політику деокупації та реінтеграції ОРДЛО. 

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію