30-та річниця навколосвітнього польоту українського «Руслана»

Сьогодні, рівно 30 років тому, завершився навколосвітній політ – із Мельбурна через Південний та Північний полюси з трьома посадками. Його очолював генерал-лейтенант авіації, заслужений військовий льотчик СРСР, військовий льотчик-снайпер, 52-разовий рекордсмен світу з літакового спорту, командир Полтавської авіаційної дивізії Лев Козлов. Навколосвітній політ радянські авіатори здійснили на важкому далекому транспортному літаку АН-124 «Руслан», розробленому у державному конструкторському бюро «Антонов» у Києві.

Цю дату особливо відзначають у Полтавському музеї авіації та космонавтики, де зараз можна побачити унікальні речі, передані керівником того екіпажу Левом Козловим.

Марина Окара, зав. науково-дослідним сектором Полтавського музею авіації та космонавтики

- Перед вами – справжній льотний шолом Лева Васильовича. Також в експозиції можна побачити і наколінний планшет із мапою завдання 90-го року із картою перельоту «Руслана». Презентуємо також справжні матеріали, фотодокументи з фондів та архівів музею.

Протяжність маршруту карколомного перельоту склала понад 50 тисяч кілометрів, а загальний час польоту становив 72 години 17 хвилин. Варто відзначити, що з початку реєстрації рекордів тільки чотири літаки виконали політ навколо Земної кулі через Південний і Північний полюси. Український важкий транспортний «Руслан» став п'ятим. Було здійснено всього три посадки літака: у Ріо-де-Жанейро, Касабланці та Воздвиженці. Переліт, що розпочався 1грудня у Мельбурні, завершився 4 грудня, успішною посадкою там же, в Австралії. Під час цієї подорожі «Руслана» було встановлено 7 світових рекордів і 10 рекордів Радянського Союзу. В полтавському музеї експонується чимало речей з особистого архіву ідеолога та головного виконавця навколосвітнього польоту Лева Козлова.

Андрій Пушкарьов, директор Полтавського музею авіації та космонавтики

- Лев Васильович Козлов – льотчик-новатор. Він фанатично любив літати. І як пригадують ті, хто з ним служив, в небі він буквально співав, коли летів. І він здійснив цей гігантський перельот через обидва полюси Землі.

Кінець 80-х-90-ті роки були надзвичайно складними як в політичному, так і економічному планах. Але вже тоді в Радянському Союзі почали замислюватися над можливістю використання кращих зразків авіаційної техніки в комерційних цілях. З цією метою й було вирішено відправити «Руслан» в навколосвітню подорож та підтвердити його швидкість, вантажопідйомність, унікальні навігаційні можливості та високу надійність. Але постало питання – 170 тисяч доларів фінансування. Його особисто вирішив авіатор з Полтави.

Марина Окара, зав. науково-дослідним сектором Полтавського музею авіації та космонавтики

- На календарі дуже скрутний час – початок дев’яностого року, і такого спонсора дуже важко було знайти. Але Лев Васильович його все ж знайшов. Ним став австралійський бізнесмен з російсько-українським корінням на прізвище Джамірзе. Він особисто бере на себе всі витрати по польоту, харчування екіпажу, дозаправки, і щоб літак був прийнятий на різних аеродромах. Але виставляє дві умови: що літак стартує з аеропорту Мельбурна і там же приземляється. І друга умова: 2 екіпажі, які постійно змінюють один одного та беруть на борт 12-річного сина австралійського бізнесмена. Ці дві умови були виконані.

А потім були три дні в небі маршрутом, що пролягав практично поміж міжнародних авіатрас, над водами чотирьох океанів, де важко було розраховувати на наземні орієнитри. Український «Руслан» довів абсолютну надійність всіх вузлів та агрегатів при такому далекому перельоті, в умовах швидкої зміни метеорологічних та геофізичних умов. 

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію