Унікальні раритети полтавських музеїв отримають «друге життя»

Зараз в Полтаві через карантин закриті всі комунальні музеї міста. Але науковці працюють, і обертів наразі набуває внутрішньо-музейна робота. Вона зокрема пов’язана з відбором, підготовкою та відправленням музейних експонатів на реставрацію до Харкова – філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Які унікальні, раритетні артефакти відправилися вчора на порятунок до першої столиці України, бачили мої колеги Сергій Блавацький та Сергій Сепітий.

14 музейних експонатів з п’яти комунальних музеїв Полтави, а це: речі побуту, декоративно-ужиткового використання, предмети живопису поїхали отримувати, як-то кажуть, «друге життя». Так з Полтавського літературно-меморіального музею Івана Котляревського на реставрацію передали унікальну книгу, національне надбання, єдине в Україні видання з автографом Івана Котляревського «Енеїду» в чотирьох частинах Санкт-Петербурзького видання 1809 року.  

Євгенія Стороха, провідний науковий співробітник Полтавського літературно-меморіального музею І.П.Котляревського

- Книзі більше 200 років, в неї, якщо медичною термінологією, розслаблений книжковий блок, в неї хвороба корінця. Кожен музейний предмет, особливо якщо це давній історичний артефакт, вимагає профілактики, уваги, догляду, лікування, іноді – часткової ампутації і часткового протезування.

А з садиби класика нової української літератури відправили на реставрацію один з двох ось таких ломберних столиків для гри в карти. 

Євгенія Стороха, провідний науковий співробітник Полтавського літературно-меморіального музею І.П.Котляревського

- Ломбер – такою грою захоплювалися на початку XIX століття, і  Котляревський в своїй світлині мав коло двох вікон аж два ломберні столики. І у нас їде на реставрацію з світлиці один ломберний столик. Натомість ми поставимо, мабуть, оцей, і непомітно буде зникнення одного музейного предмету.

З 2015 року з фахівцями Харківської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України співпрацюють і науковці Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви», розповідає заступниця директора Людмила Шендрик. Тут теж в експозиції з’явилися порожні місця, адже одні роботи знаходяться ще на реставрації, інші відправили щойно.

Людмила Шендрик, заст. директора ДІКЗ «Поле Полтавської битви»

- Поїхали туди унікальні роботи: це портрет Гетьмана Кирила Розумовського, це робота XVIII століття, робота Самокиша, теж унікальний харківський художник-баталіст «Полтавська битва». Повернули ми портрет Петра I, роботу художника Чорного «Апофеоз Петра I» і ще багато цікавих речей.

Не менш важливий раритет поїхав на реставрацію і з Полтавського літературно-меморіального музею Володимира Короленка. Це ось такий бювар, що лежав на письмовому столі всесвітньо відомого письменника.

Людмила Ольховська, провідний науковий співробітник Полтавського літературно-меморіального музею В.Г.Короленка

- Сьогодні ми передаємо бювар – старовинну папку, яка належала короленківській сім'ї. Тут є і портрет Володимира Галактіоновича, і ініціали дружини Євдокії Короленко. Вона із саф’яну, це така м’яка шкіра. А тут є така обкладинка, затягнута в атлас, і ще окрема папочка, файлик тогочасний. Папка слугувала для того, щоб зберігати тут поштову кореспонденцію, поштовий папір і конверти.

В такому «пошарпаному» вигляді папку залишив її власник-письменник Володимир Короленко на початку минулого століття. І, як сподівається зберігач фондів Людмила Ольховська, реставратори повернуть бювару первісний вигляд, позолочені літери, але він не втратить свого старовинного шарму. 

Віталій Павлов, начальник відділу туризму та культурної спадщини управління культури Полтавського МВК

- Левова частка, це 90%, фактично тих музейних експонатів, які ми відправляємо до Харкова на реставрацію, це експонати так званого основного фонду. Це ті експонати, якими безпосередньо користувалися наші славетні земляки, письменники. Це предмети живопису, декоративно-ужиткового використання. Тобто, той основний фонд, який потрібно зберігати для майбутніх поколінь. І левова частка фахівцями центру проводиться на безоплатній основі.

Тож в Харкові фахівці вищої та першої кваліфікаційних категорій після відповідного рішення науково-реставраційної ради протягом року проведуть ряд консерваційно-реставраційних заходів: очищення, закріплення, консервацію та дезінфекцію, що продовжить «життя» музейним раритетам. А в наступних випусках новин ми розповімо, які вже відреставровані експонати науковці привезли назад до Полтави та покажемо, який вони мають вигляд. 

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію