В Музеї історії Полтавської битви презентували оновлену експозиційну залу

«На терезах часу». Під такою назвою в музеї історії Полтавської битви відбулася презентація оновленої експозиційної зали. Науковці  Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви», які працювали над нею протягом 2019-20 років, зазначають: за мету ставили показати діаметрально протилежні наслідки, які мала баталія для Росії, Швеції та України, а відтак, у кожного народу формувався різний світогляд та часове осмислення події.

В експозиційних розділах прослідковуються основні етапи осмислення, ставлення до тієї історичної події кожною з учасниць Північної війни. Зокрема, розповідається про те, як московська влада в особі царя Петра I почала творити власний історичний погляд, створюючи полтавський міф. Шведи ж, навпаки, відмовилися від будь-яких міфів. Для них поразка під Полтавою означала крах їх мілітарної держави та початок розвитку нової.  

Людмила Шендрик, заст. директора ДІКЗ «Поле Полтавської битви»

- Початок ери свободи, демократії і розбудови держави загального добробуту, якою дуже пишаються шведи, і стабільність шведського життя дала можливість зберегти їх унікальні архіви. Більше того, в Національному архіві Швеції зберігається чимало документів з історії України.

Тож в оновленій експозиції представлено чимало історичних документів, інших експонатів зі скандинавської країни, археологічних артефактів, знайдених під час розкопок на Полі битви.

Людмила Шендрик, заст. директора ДІКЗ «Поле Полтавської битви»

- І Україна. Здавалося, величезна поразка, яка сталася 1708-1709 років, водночас стала початком відродження української національної ідеї, українства. Про це свого часу говорив Олександр Оглоблін, і пропащого часу в нас не було, навіть після поразки під Полтавою, ліквідації Гетьманщини суспільно-політичний рух в Україні не завмер.

Консультували полтавських науковців відомі в Україні знавці доби ХVІІ-ХVІІІ століть – доктори історичних наук Ольга Ковалевська і  Віктор Брехуненко, кандидат історичних наук Олексій Сокирко та інші. Впровадили музейники й сучасні підходи подання історичного матеріалу.

Віталій Павлов, начальник відділу туризму та культурної спадщини Полтавського МВК 

- Зокрема 9 зала, її підрозділи по країнах: Україна, Швеція, Росія мають відповідне мультимедійне навантаження, де за допомогою навушників турист може дізнатися додатковий матеріал, який уточнює ті музейні предмети, які знаходяться поблизу підрозділів країн-учасниць Північної війни.

Особливу увагу в експозиції приділено осмисленню ролі гетьмана України Івана Мазепи в національній історії. Акцентовано увагу на діяльності наукових центрів української діаспори, адже завдяки їхній праці світ дізнався про Івана Мазепу. На заході презентували й картину полтавського художника Ігоря Гречановського «Апофеоз гетьмана України Івана Мазепи».  

Людмила Шендрик, заст. директора ДІКЗ «Поле Полтавської битви»

- Я вважаю, що це унікальна робота, бо тут представлені всі діяння гетьмана, і найголовніше – ось той девіз знаменитої думи Івана Мазепи «Озмітеся всі за руки, Не допустіть горкой муки Матці своїй больш терпіти».

Ігор Гречановський, полтавський художник 

- Портрет взятий за основу, його пожиттєвий портрет графіка Бернінгротта – за три роки до Полтавської битви 1706 року. Фахівці та сучасники, вони сказали, що цей портрет найбільш вірогідніший до його схожості.

Також цього дні відбулася презентація другого випуску збірника наукових статей за матеріалами «круглих столів», присвячених пам’яті історика й архівіста Івана Павловського, до якого увійшли доробки полтавських істориків і краєзнавців за 2016-20 роки. Через карантин кількість учасників презентації була обмеженою, а її трансляція відбувалася на офіційній фейсбук-сторінці музею.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію