Чи може професія пасічника бути жіночою?

Валентина Ященко із села Книшівка Гадяцького району стверджує, що так. Причому, не тільки на словах, а й доводить це своїм особистим прикладом. Для неї це вже більше, ніж захоплення. Наша знімальна група побувала на пасіці, якою безпосередньо опікується жінка.

Гадяччанка Валентина Ященко за освітою філолог. Після того, як почала працювати у Гадяцькому аграрному училищі методистом, зацікавилась бджільництвом. Спочатку спостерігала, як молодь із великим ентузіазмом опановує ази цієї професії.

Валентина Ященко, пасічниця

- Перший клас мені дали. Це були діти – хлопці і дівчата молоді – з різних регіонів України, переважно діти пасічників. Такі вони завзяті, перспективні. Я дуже здивувалася, що оця саме молодь хоче обрати для себе цю професію.

Спілкуючись зі студентами, і сама почала захоплюватися бджільництвом.

Валентина Ященко, пасічниця

- Почала цікавитися бджолами, читати літературу, ходити до своїх колег на лекції. І отримала диплом бджоляра. Так що я – кваліфікований спеціаліст.

Валентина Ященко вважає: пасічництво цілком може бути не тільки чоловічою професією.

Валентина Ященко, пасічниця

- Теж раніше думала, що це чоловіча важка робота. Але жінок дуже багато зустрічаються. І вони всі такі молоді, красиві. Почалася вже жіноча лінія у бджільництві. Перспективна така робота для жінок.

Гадяцьку пасічницю у її справі одразу підтримала сім'я. Мама Валентини – Надія Терещенко – каже: із бджолами не дуже дружить, але старається допомагати доньці.

Надія Терещенко, мама пасічниці

- Я бачу, як вона фанатіє від цієї справи. Їй і вощина пахне, і у вулику пахне, і мед пахне. Я підтримала і допомагаю у цій справі, нелегкій, звичайно. Сироп варила і підкачувала, обрізала, підтримую трохи.

Валентина Ященко, пасічниця

- Підтримала родина моя: мама, чоловік. Вони, здавалося спочатку, думали: чим би дитя не бавилося, аби тільки не плакало. А вже коли відкачали мед – усі зрозуміли, що я серйозна дівчинка.

Валентина Ященко стійко переносить усі випробування, пов'язані із цією професією. Адже бджоли можуть жалити відкриті частини тіла.

Валентина Ященко, пасічниця

- Було так, що жалили до 20 за раз. Нічого – переживала. Трішки пухло, а тепер уже не пухне нічого. По руках видно, що я пасічник. Я за це не хвилююся. Тому що для суглобів дуже корисно. Ужалення зараз – це дуже популярно. Я радію, коли мене жалять. Це мені для душі поки що. Це моє маленьке господарство.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію