У Полтаві напередодні Дня народження вшанували пам'ять Антона Цедіка

Чоловік загинув майже шість років тому під час виходу з Іловайська. У Антона Цедіка лишилися батьки. Сьогодні вони та друзі й побратима Антона зібралися на Алеї Героїв.

Алея Героїв у Полтаві. Поруч з могилою Антона Цедіка – його побратим Тарас Гапон. Чоловік каже: з Антоном познайомився у 2014-му році. 

Тарас Гапон, учасник бойових дій 

- Служили в одному підрозділі – це батальйон спеціального призначення «Донбас». Був гарний, добрий, молодий хлопець. Мав почуття гумору, мав свою думку, мав своє бачення. Він тоді вже знав, що він хоче від життя й що буде робити.

Артем Чубенко, однокласник загиблого Антона Цедіка 

- Це людина абсолютно віддана ідеям української держави. Таким він став вже на Майдані, й перед тим, як він їхав на фронт. Школяр Антон Цедік – це був безтурботна, весела, дуже товариська людина. Просто дуже класна й позитивна людина, яка завжди підставе своє плече – таким я знав Антона, яким він був у школі. 

Біля могили Антона Цедіка – його рідні та друзі. 

Ольга Цедік, мати загиблого Антона Цедіка

- Зібралися напередодні Антонових народин. В нього 31-го липня День народження. Був. І йому мало би виповнитися завтра 33 роки. Це була честь, гідність, завжди відстоював свою думку, завжди був справедливим. Навіть коли він десь сумнівався, що стримає слово, то намагався розповісти все своїм друзям, щоб потім не відступити від своїх слів.

Полтавець Антон Цедік – учасник Революції Гідності. У липні 2014-го став добровольцем батальйону «Донбас». Мав позивний «Еней». Антон служив у на той час Артемівську, Попасній та Лисичанську. Загинув 29 серпня 2014-го року під Іловайськом, під час виходу колони батальйону «Донбас», яку обстріляли російсько-терористичні формування. Антону було 27 років.

Ольга Цедік, мати загиблого Антона Цедіка

- Зараз такі складні часи... Ніхто не міг подумати, що вже сьомий рік йде війна, і якось наша незалежність дуже хитка. Я сподіваюсь, що ми зможемо відстояти нашу незалежність, нашу свободу, нашу гідність  заради наших нащадків, заради пам’яті тих хлопців, які поклали найдорожче – своє життя.

Артем Чубенко, однокласник загиблого Антона Цедіка

- Я точно знаю, що такі як Антон, мають жити для України, а не помирати в першу чергу. Але я більш ніж впевнений, що його смерть не пройшла даремно. Смерть не тільки його, а й інших хлопців та дівчат, які загинули в цій війні. Тому що ми можемо ходити по спокійних і вільних місцях, ми можемо виховувати своїх дітей саме завдяки таким, як вони, які своє життя віддали за нашу свободу.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію