У 2014-му полтавка рятувала військових у зоні бойових дій

Полтавка Світлана Поліковська – військова медсестра. Двадцять років жінка працює у Полтавському військовму шпиталі операційною медсестрою. У 2014-му полтавка рятувала поранених військовослужбовців у зоні бойових дій. А в минулому році виграла всеукраїнський конкурс серед жінок-військовослужбовців. Більше про неї – у наступному сюжеті.

Світлана Поліковська показує діадему, яку отримала минулого року за перемогу у всеукраїнському конкурсі «Берегиня в погонах».

Світлана Поліковська, військовий медик 

- Конкурс був спортивний, і тактичну медицину ми складали іспити. І плавання було. Цей конкурс для жінок-військових, військових медиків (сюди й медичні сестри входять). Цей конкурс щорічний.

У березні 2014-го Світлана Поліковська почала служити у Донецькій області.

Світлана Поліковська, військовий медик 

- Я в складі сестринсько-лікарської бригади відбула до селища Черкаського для підкріплення 93-ї механізованої бригади (їхньої медичної служби). Ми повинні були виїжджати на виїзди, там, де були бої запеклі, де були поранені. Ми туди виїжджали, забирали поранених хлопців й відвозили їх до лікарень. Тоді ще шпиталів польових не було. 93 бригада була розташована у 14-му році на самих запеклих місцях – це були й село Тоненьке, й Піски. Й 93 стояла в аеропорту, були виїзди й туди наших бригад.

У старшини Поліковської були три ротації у зоні бойових дій. Остання – у грудні 2014-го. 

Світлана Поліковська, військовий медик 

- Ти розумієш, що тут в тебе родина, якийсь страх за те, що ти залишаєш тут дітей, а з іншого боку ти розумієш, що ти там потрібен. Тому що хлопці ще на той час не були навчені, як собі самому надавати допомогу. Те, що ти не перебуваєш у зоні АТО, – це нічого не змінює. Ти в очікуванні постійному, ти знаєш, що твої товариші зараз там.

Військова медсестра розповідає: під час служби у на той час зоні АТО найскладнішою була розлука з сином та донькою.

Світлана Поліковська, військовий медик 

- Нещодавно я переглядала малюнки свого сина. Й знайшла малюнок, на якому намальований танк, я і надпис: «Мама, повертайся живою».  Я тільки зараз почала розуміти, наскільки складно було моїм дітям. Тому що, коли я поверталась, діти були радісні й веселі, а наскільки їм важко, коли мене не було поруч. Й думки про те, що я не повернуся, певно, розривали дитячі серця.

Нині Світлана Поліковська служить в Полтавському військовому шпиталі.

Світлана Поліковська, військоий медик 

- У нас багато лікується, ті, хто пройшли цю війну, ті, що вже не можуть служити. Та й ті, що й досі були й служили і зараз служать. Шостий рік розумієш, що це не кінець. Те, що зараз немає таких запеклих боїв, як були тоді в 2014-му, а все-одно гинуть наші хлопці.  Хотілося б якогось завершення – звичайно, перемоги. Просто залишити й віддати цю територію ми не можемо. Тому що дуже багато хлопців, які за це віддали життя.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію