Понад 2 тисячі гривень штрафу – за недопалок

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт про збільшення штрафів за неправильне поводження зі сміттям. Автори як приклад наводять європейські міста. Що саме хочуть змінити чиновники і як це відобразиться на українцях, дізнавалась Юлія Хаврель.

Юлія Хаврель, кореспондентка

- Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. Але мало хто дотримується цієї істини. Сміття на вулицях міста стало настільки звичним явищем, що люди його навіть  не помічають. Як наслідок, у нашій державі щороку утворюється майже 27 тисяч несанкціонованих сміттєзвалищ.

За словами копів, в Україні у більшості випадків розмір штрафів за поводження з відходами навряд чи стримує людей від скоєння правопорушень. Згідно з чинним законодавством, розмір штрафу становить від 340 до 1360 грн.

Аліна Кондратенко, інспектор з особливих доручень відділу зв'язків з громадськістю ГУПП у Полт.обл.

- Патрульні поліцейські неодноразово притягали правопорушників за порушення правил благоустрою нашого міста. Це були різні випадки. Наприклад, один з випадків - це коли правопорушник кинув недопалок не в урну для сміття, а просто кинув на землю. Також були випадки, коли люди смітили насінням, тоді їх також було направлено на адміністративну комісію на розгляд справи.

У Верховній Раді вирішили посилити відповідальність тим, хто смітить.

Суми штрафів зростають у десятки разів.

Так, наприклад, за викинутий недопалок або пакет з вікна транспортного засобу доведеться заплатити від 1700 до 2550 гривень.

Збільшаться штрафи і за псування сільськогосподарських земель - від 4250 до 8500 гривень.

Екологи кажуть, цей законопроєкт потрібно прийняти якомога швидше. Головною ж його перевагою називають не збільшення штрафів, а введення 5-ступеневої системи по роботі зі сміттям, яка діє у Європейському Союзі.

Маргарита Мостова, координаторка проєктів ГО «Еколтава»

- Це означає, що в першу чергу кожен з нас, і органи місцевого самоврядування, і виробники, і бізнес, і громадськість мають ставити за пріоритет запобігти утворенню відходів. Якщо цього не вдалося, тоді вони мають думати, як переробити, як зробити з цього вторсировину і зменшити їх кількість. Але в першу чергу думати, як не утворювати. Є такий дуже класний підхід, який називається zero waste, нуль відходів. Тобто, ставити в пріоритет на багаторазову упаковку.

Зараз законопроєкт знаходиться на розгляді профільних комітетів. Коли ж українці заживуть по-новому, поки що невідомо.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію