У параді Перемоги 24 червня 1945 року взяло участь 73 полтавця

У понеділок 22 червня в Україні був День скорботи і вшанування пам’яті жертв Другої світової війни. Того дня 22 червня 1941 року почалася німецько-радянська війна. А сьогодні варто згадати ще одну важливу історичну дату – 24 червня 1945 року. Рівно 75 років тому в Москві відбувся перший парад Перемоги. Участь у ньому взяли близько сорока тисяч військовослужбовців з усіх куточків Радянського Союзу, зокрема, майже 15 тисяч фронтовиків. Серед них було чимало й уродженців Полтавщини. І зараз в експозиції «Полтавщина у роки Другої світової війни» Краєзнавчого музею імені Василя Кричевського в обласному центрі можна побачити особисті речі з обмундирування учасників першого параду Перемоги.

Для участі у параді були зібрані зводні полки від 10 фронтів і військово-морського флоту, серед яких були чотири Українських фронти. Честь крокувати Червоню площею надали найкращим, які виявили особливу мужність під час бойових дій, нагороджені орденами і медалями, мали зріст вище 170 см і віком не старші за 30 років. Загалом, у параді Перемоги взяли участь 22 мешканця Полтави та 51 – нашої області. Але дехто з істориків наводить цифру дещо більшу, ніж 73 наших земляка.

Наталія Кузьменко, старший науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею ім.В.Кричевського

- Наприклад, перед вами Василь Хільчук, молодший сержант, який отримав звання Героя Радянського Союзу напередодні параду за участь у боях за взяття Кенігсбергу. Тут можна побачити і уродженця Сенчі – Вільховика, він не був Героєм Радянського Союзу, але удостоєний багатьма орденами, нагородами.

Всім учасникам були пошиті нові комплекти парадної форми. Фронтовикам вручені щойно затверджені медалі «За перемогу над Німеччиною у війні». Одночасно були замінені старі чи пошкоджені нагороди на нові з орденськими планками, розповідає старший науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею Наталія Кузьменко, та показує шаблю, що належала учаснику визволення Полтави, підполковнику, начальнику штабу полку важкої артилерії Олександру Полуюфті. З нею він проходив у парадному розрахунку в складі зведеного батальйону 4-го Українського фронту, а у 1991 році особисто передав музею.

Наталія Кузьменко, старший науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею ім.В.Кричевського

- Це церемоніальна, тобто, її не використовували в якості бойової. Але через те, що навіть на кінець війни існував цілий культ кавалеристів у війську, подібна шабля використовувалася в якості офіцерської честі. Так як знімали сам парад з різних точок кілька знімальних груп, до речі, фільми були не лише чорно-білі а й кольорові – спеціально для цього з Німеччини привезли плівку, то, можливо, що і цю шаблю можна там побачити.

Поруч у вітрині розміщено спеціально пошитий до параду кітель Василя Полонського, в якому полтавець крокував Червоною площею 24 червня 1945 р.

За пропозицією історика, академіка Євгена Тарле вирішено було провести символічне викидання трофейних прапорів до підніжжя мавзолею Леніна. На спеціальну вимогу з Берліна і Дрездена привезли близько 900 трофейних штандартів, деякі з яких навіть вилучили з фондів німецьких музеїв. З них відібрали 200 одиниць, які і були використані. З цією подією пов’язаний один з численних міфів про перший парад Перемоги, розповідає науковець.

Наталія Кузьменко, старший науковий співробітник Полтавського краєзнавчого музею ім.В.Кричевського

- Наприклад, один з міфів, що особлива рота, яка несла німецькі штандарти, була одягнена в спеціальні перчатки, які після того, як вони викинули штандарти до підніжжя мавзолею, вони зняли, щоб спалити їх за містом, начеб-то, гребуючи торкатися руками до цих речей. Власне всі учасники параду були в перчатках, це входило в їх форму. Крім того, в день параду на Червоній площі було досить холодно, 10-15 градусів, йшов дуже сильний дощ, і ці перчатки допомогли багатьом просто не змерзнути.

Для участі в історичному параді вибирали найдостойніших солдатів і офіцерів, тому полтавці можуть пишатися земляками, які заслужили таку честь.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію