Нові факти облоги Полтави 1709 року

Цього року виповнюється 311-та річниця Полтавської битви – найбільшої битви Великої Північної війни, що відбулась 27 червня 1709 року. В ній брали участь російська армія Петра I та союзні війська шведського короля Карла XII і гетьмана України Івана Мазепи. На жаль, і сьогодні нам відомі далеко не всі факти стосовно перебігу тих історичних подій, зокрема, й облоги міста на Ворсклі шведською армією. Під час тривалого карантину, пов’язаного з пандемією коронавірусу, цю тему ретельно дослідив науковець Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» Сергій Макаренко.

Після послаблення карантину полтавські краєзнавці, історики музею Полтавської битви вже на основі нових досліджень різноманітних картографічних та писемних джерел відвідали місця облогових укріплень Полтавської фортеці, місця, де відбувалися основні військові дії.

Людмила Шендрик, заст. директора ДІКЗ «Поле Полтавської битви»

- Де все це проходило, потрібно було розібратися, дуже багато на сьогодні є питань. Чому Сергій Макаренко взявся за розшифрування карт, це щоденники шведів і, звичайно, ще використовуємо і російські джерела. Це документи петровського часу, але там дуже багато неточностей. Співставлення всіх цих джерел дає можливість більш-менш точно відповісти на питання, як відбувалися події в травні-червні 1709 року.

Полтавська фортеця періоду Північної війни - це досить розвинена, близька до бастіонної система укріплень, адміністративні та інші будівлі, церкви, мости, міські комунікації, різноманітні фортифікаційні споруди, як-то вали та рови. Використавши з десяток карт різних періодів та накладаючи їх одна на одну, Сергій Макаренко зробив чимало цікавих відкриттів.

Сергій Макаренко, науковий співробітник ДІКЗ «Поле Полтавської битви»

- Сама ось фортеця, а це захисний вал, який проходив від Кобищанського яру до Байкового яру, цей вал був збудований у другій половині 1658 року, після придушення повстання Пушкаря. Його будували, щоб захистити передмістя Полтави, полтавський форштадт від нападу, його довжина - приблизно півтора кілометра.

А ось тут, на Кобищанах, стояли шведські полки, які брали участь в облозі міста. На початку 18 століття внизу ще не росли дерева, і  звідси було гарно видно Полтавську фортецю. Історичною є й місцина сучасної вулиці Південної, де в долині зливаються річечки Чорна та Очеретянка.

Сергій Макаренко, науковий співробітник ДІКЗ «Поле Полтавської битви»

- Отут у цьому місці разом з Далекарлійським полком під час облоги була штаб-квартира короля Карла XII. Вона розміщувалася тут з кінця квітня до 21 червня, і потім була перенесена до монастиря.

Активні бойові дії відбувалися і в районі Мазурівського яру, сучасного парку «Перемога», Зеленого острова, що на Подолі. Тут між московитами і шведами точилася жорстока боротьба за міст через Ворсклу. 

Сергій Макаренко, науковий співробітник ДІКЗ «Поле Полтавської битви»

- Без письмових джерел важко було б розібратися з картографічними джерелами, і основне джерело, що мені допомагало, - це щоденник шведського фенрика, це офіцерське звання прапорщика Роберта Петре.

Людмила Шендрик, заст. директора ДІКЗ «Поле Полтавської битви»

- Сьогодні, понад 300 років після тих подій, дуже часто користуються так званим «Дневником военных действий Полтавской битвы», або він відомий як «Щоденник Келіна». Сьогоднішній російський історик Павло Кротов назвав цього Крекшена, який написав щоденник в середині 18 століття, «петербурзьким сочинителем», «литературным патриотом», який створив героїчну епопею про так звану «оборону Полтави». Ми сьогодні говоримо про облогу Полтави. Тобто про те, що не було отих штурмів, героїчної оборони Полтави.

Полтавські науковці й надалі планують досліджувати цю тему, зокрема, й за іншими напрямкам та джерелам, і обіцяють нові історичні  відкриття. 

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію