9 червня на водоймах Полтавщини закінчився сезон нересту та «тиші»

А з 10 червня почався літній рибальський сезон. В яких умовах проходила цьогорічна нерестова кампанія на водних об’єктах  Національного природнього парку «Нижньосульський», дізнавалися мої колеги Сергій Блавацький та Сергій Сепітий. Вони упродовж дня разом з рибоохоронцями патрулювали центральне нерестовище середнього  Подніпров’я.

Ця затока надзвичайно сприятлива для нересту. Мілководдя, плавні, вода швидко нагрівається. Ідеальне місце для цінних порід риб – сомів, судаків, лящів, карасів, линів, щуки. Але погодні умови цього року не сприяли їх відтворенню. За словами заступника начальника відділу Полтавського робоохоронного патруля Юрія Антоненка, нерест був ранній, в’ялий і дуже затяжний. Все через нічні  приморозки та суттєве, майже вдвічі зменшення рівня води на Сулі. Тож і риби цьогоріч в цих мальовничих плавнях буде значно менше. 

Юрій Антоненко, заступник начальника відділу Полтавського робоохоронного патруля    

- В два рази нерестові угіддя були осушені, нерестовий субстракт в центральному нерестовищі знаходився на березі без води. Сама Сулинська затока є природним риборозплідником, річка Сула в перекладі з монголо-татарської мови означає «Судак». І якщо раніше, років п’ять тому, судак сюди інтенсивно приходив, то природний чинник відіграє на нерест незадовільно, тому що Cула практично була без води. Тож цього року судак сюди не зайшов, а це дуже цінний вид.

Не сприяли якісному відновленню й браконьєри. Хоча з деяких причин, зокрема, й пов’язаних з карантином, цієї нерестової кампанії злісних порушників було менше, але все ж, за попередніми даними, 30 інспекторів Полтавського рибоохоронного патруля викрили понад 560 випадків браконьєрства. Були нанесені збитки державі на суму більш ніж 400 тисяч гривень, вилучено майже 300 сіток загальною довжиною понад 8 кілометрів та 33 різних плавзасоби. 

Оксана Кулинич, начальниця Управління Державного агентства рибного господарства у Полтавській області 

- Немає робочих місць, на жаль, місцеві, які проживають в навколишніх населених пунктах Семенівського та Глобинського районів, вони ідуть на браконьєрство. Крім того, недосконалість законодавчої бази. Як і ті роки, коли ми разом з вами проводили спільні рейди, то змін, на жаль, не відбулося. Коли ми вилучаємо сітки, човни з двигунами, суди їх повертають власнику. Дуже часто браконьєри не мають власності, це власність або їх родичів чи знайомих. І потім, коли ми вилучаємо, суд повертає порушнику майно. Він то повертає власнику, але ж потім порушник його забирає і йде знову на браконьєрство.

Про те, яких браконьєрів вполювали рибінспектори, чому епідемія коронавірусу позитивно позначилася на нерестовій кампаній, дивіться у наступних випусках «Новин».

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію