У передсвяткові дні представники Ленінського району вітають всіх ветеранів
Тих, які за станом здоров'я не можуть побувати на районному святкуванні Дня Перемоги, – відвідують вдома. Кожному із них вручають продовольчі пакети, слухають про житейські проблеми і, звичайно, – про воєнні подвиги та втрати.
Полковник Микола Страйков мешкає один. Дружина померла, тож хазяйнувати доводиться самому. Щоправда, говорить, частенько заходять працівниці Територіального центру Ленінського райвиконкому, допомагають із домашніми справами.
/Микола Страйков, полковник
Я радий, що не забувають ветеранів. Дуже радий/
Микола Страйков розповідає: до Полтави приїхав у 46-му. З тих пір тут і залишився. Під час війни бачив Польщу, Німеччину, Угорщину, Австрію. А Полтаву називає найкращим містом у світі.
Юлія Лис
Напередодні Дня Перемоги покладали квіти і до обелісків у дев'яти селищах Ленінського району міста. У Червоному Шляху до пам'ятного знаку прийшли і вихованці дитячого садочку, і школярі, і ветерани. Односельчани різних поколінь завітали сюди із квітами, аби вшанувати пам'ять своїх загиблих захисників. Не злякав навіть найменших учасників урочистостей дощ, який почався у назначену для покладання годину.
/Олександр Мєдвєдєв, заступник голови Ленінської райради
Такі заходи мають відтінок родинності. Перед заходом був дощ - сплакнули, але коли почали виступати діти - виглянуло сонечко. І це, на мою думку, символ зв'язку поколінь. І коли є цей зв'язок, то й майбутнє у нашій державі є/
Вже осяяні сонячним промінням, всі присутні покладали квіти до пам'ятного знаку, на якому викарбувані імена загиблих у Великій Вітчизняній війні. Разом із молодими - ті, хто бачив війну на власні очі.
/Бабуся
Це дуже добре, що ми пам'ятаємо, дуже добре/
Звучали тут і побажання миру та здоров'я ветеранам. Однак у них самих - заповітна мрія одна.
/Ветеран
Дай боже, щоб ми не знали ніколи... не скиталися/
А після покладання розходитися мешканці Червоного Шляху не поспішали. Слухали фронтові пісні у виконанні місцевого колективу, спілкувалися.