Ювілей Диканського Свято-Троїцького храму

На свято Трійці 240-ліття відзначив Свято-Троїцький храм Української православної церкви у Диканці. Про нього у своїх творах писав Микола Гоголь. Сюди приходить чимало вірян, приїжджають паломники і туристи, котрі цікавляться історією рідного краю. На храмовому святі побувала і наша знімальна група.

До Святотроїцької церкви у Диканці зранку сходяться люди. Серед них – не тільки місцеві. Катерина Овсій із маленькими Марійкою, Тимофієм і Олександрою приїхали із Полтави.

Катерина Овсій, полтавка

- Ми всі сьогодні зелененькі. Сьогодні і священники будуть у зеленому одязі, бо на Трійцю прикрашають храм зеленню. Я вважаю, що сьогодні, у день народження церкви, усі люди мають побувати у храмі. Хоча б на 10 хвилин, хоча б свічечку поставити і згадати своїх близьких.

Різноголосий дзвін запрошує на святкову службу, яку цього дня проводив Митрополит Полтавський і Миргородський УПЦ Филип.

Филип, Митрополит Полтавський і Миргородський УПЦ 

- Сьогодні ми з вами зібралися, щоб здійснити службу Божу у цьому древньому, давньому Диканському храмі, який у цьому році відраховує 240 років від дня свого створення і освячення.

Історія храму одночасно цікава і трагічна.

Анатолій Васевич, кореспондент

- Ось на цьому місці була дерев’яна церква. Її розібрали, і у 1780 році збудували муровану. Будівничим виступив володар місцевого маєтку Павло Кочубей. Першими прихожанами храму були місцеві козаки. Вони, по суті, становили кістяк тогочасних вірян.

Традиційно на свято Трійці правили молебень у пам'ять «убієнних» у походах і боях диканських козаків. А ще виносили золоту чашу з написом «За упокій Павла Кочубея 1786 рік».

Наталія Дзюба, науковий працівник Диканського історико-краєзнавчого музею ім.Дмитра Гармаша

- Церква досить цікава тим, що вона має в розрізі форму хреста із округленими формами. Також родзинкою цієї церкви була підлога із чугуна. І відкривалася із двох сторін. Із лівої сторони вели шляхи до підземелля. А з правої була усипальниця.

У ній поховали будівничого Павла Кочубея разом із дружиною. А ще церква тісно пов’язана з іменем Миколи Гоголя.

Анатолій Васевич, кореспондент

- Микола Васильович частенько бував і в самій Диканці, і в цьому храмі. Один із головних персонажів його повісті «Ніч перед Різдвом» сільський коваль Вакула розписував тут інтер’єр. Микола Гоголь писав, що він був «людиною богобоязкою». До речі, і до цього часу у Диканці зберіглося прізвище Вакуленко.

А у роки безбожної радянської влади із храму намагалися зробити пустку.

Марія Пугач, мешканка Диканьки

- Страшна церква була, розвалена. Сіль лежала, вікон не було, ніде нічого не було, половинка її була.

Олександра Фролова, мешканка Диканьки

- Цю церкву я пам’ятаю, коли вона була із ржавими дверима. І з навісним замком. І тут був посудний магазин. Це було дуже боляче.

Наталія Дзюба, науковий працівник Диканського історико-краєзнавчого музею ім.Дмитра Гармаша

- Наскільки була така кладка і цегла міцна, що її повністю не могли зруйнувати. Зруйнували дзвіницю, школу. Була церковно-приходська школа для діток. А тут залишився тільки перший поверх. Залишена була на поталу бур’янам майже до кінця 20 століття.

У кінці ХХ і на початку ХХІ століть храм реставрували кілька разів.

Євгеній Полтавець, протоієрей Святотроїцького храму УПЦ

- Три рази оновлювався. І зараз його можна побачити у тому вигляді, у якому у він є. Прихожани приїжджають часто, паломники на молитву, щоб доторкнутися до історії, до намоленого місця, де 240 років була молитва. І також заїжджають екскурсії подивитися, як на історичну споруду. І теж вознести свої молитви Богові у цьому святому місці.

Після завершення богослужіння навколо храму відбувся хресний хід. Віряни й священнослужителі сподіваються: церква у Диканці оновлюватиметься й надалі. Молитимуться ж у ній за Україну, мир і добробут кожної родини.

Филип, Митрополит Полтавський і Миргородський УПЦ

- Ми всі прагнемо любові, злагоди і миру на нашій українській землі. Про це наші найбільші молитви і молитовні сподівання всієї української церкви, усього народу Божого.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію