Під Полтавою вшанували розстріляних полтавських священників

2 червня 1938 року поблизу Трибів, під Полтавою, відбулися масові розстріли полтавського духовенства. Серед них була і Ігуменя Козельщинського монастиря Олімпіада II. У 20-х роках минулого століття вона врятувала від наруги відому полтавську духовну святиню – Козельщинську ікону Богоматері. Нині ж у Триби, до меморіального комплексу жертвам репресій, прийшли люди та священники Української православної церкви помолитися за невинно убієнних. 

У 30-х роках минулого століття вбивали за політичні переконання і за віру в Бога. У Полтаві місцем страт було урочище Триби. Вічний спочинок там знайшли чимало наших земляків. 82 роки тому на початку червня в урочищі розстріляли і полтавських священників. 

Филип, Митрополит Полтавський і Миргородський УПЦ

- Імена їх знає тільки один Господь. Немає повних архівних даних про це. Наприклад, у цьому місці була вбита ігуменя Козельщинського монастиря Олімпіада ІІ. І за переказами місцевих жителів, я чув такі перекази від тих людей, які у той час жили, розповідають, що вона на цьому місці була закопана у землю живою.

Анатолій Васевич, кореспондент

- 63-літню ігуменю жорстоко катували. На грудях у неї навіть вирізали хрест. У 1938 році оголосили страшний вирок: «Вербецьку Олімпіаду Костянтинівну розстріляти, а усе майно, яке належить їй, конфіскувати. Цей вирок виконали ось тут, в урочищі Триби, під Полтавою. Напівживих людей разом із розстріляними кинули в один кар’єр. Зверху ж тіла присипали піском.

Історичні джерела засвідчують: у 1929 році комсомольці-активісти пограбували Козельщинський монастир, обібрали навіть келії черниць. Його настоятелька Олімпіада II зуміла врятувати чудотворну Козельщинську ікону. Вона винесла її з обителі під чернечим одягом і таким чином зберегла святиню для нащадків. Згодом Олімпіаді II припишуть контрреволюційну діяльність. На той час таких, як вона, серед духовенства було чимало, пригадує черниця Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря Мастридія. Один із них - преподобномученик Ніл.

Мастридія, черниця Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря

- Його прив’язали до коня і тягли вулицями міста Полтави. А зверху на коня посадили монахиню, яка поганяла цього коня. Це бачили усі люди. Це навіть пригадують старожили, які просто були приголомшені цим вчинком. І так же само постраждали і ці убієнні люди. Вічна їм пам’ять і вічний спокій.

Біля комплексу жертвам репресій в урочищі Триби цього дня священники Української православної церкви на чолі із Митрополитом Полтавським і Миргородським Филипом звершили поминальну панахиду за невинно убієнними у роки радянської влади. 

Филип, Митрополит Полтавський і Миргородський УПЦ

- Ми підносимо молитви за їхні безсмертні душі. Ми просимо, щоб Господь послав своє небесне благословіння на нашу землю, дав розум тим, від кого це залежить. І щоб на нашій українській землі, врешті-решт, на всій її території, включно із Донбасом, запанував мир, любов і злагода.

Разом із полтавським духовенством в урочище Триби цього дня завітало й чимало вірян.

Віктор, полтавець

- Я прийшов сюди вшанувати пам’ять тих людей – православних християн – священників і мирян, які не побоялися визнати свою віру православну перед лицем загрози смерті.

Ольга Шовкопляс, полтавка

- Цей день для нас дуже важливий. Щороку ми приходимо сюди із батьками помолитися. Дуже гарно, що тут так все зробили. Велике діло, що всі прийшли сюди помолитися за всіх загиблих.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію