Велика Вітчизняна війна як ніяка інша змінила хід європейської історії

Для України вона відіграла особливу роль, оскільки втрати нашої держави оцінюються на рівні смертей 16-и мільйонів людей, а розруха в Україні була найбільшою з-поміж решти країн Радянського Союзу. Ціна, якою далася Велика Перемога, – занадто велика, тому і на 64-ому році її святкування так само вшановують героїв війни.

У Полтаві з кожним роком організовують все більше масових заходів, а без уваги не лишається жоден учасник Великої Вітчизняної. Сьогодні у всіх районах міста пройшли урочисті покладання, благодійні обіди, зустрічі та інші заходи, на яких головними та шанованими гостями були учасники та ветерани війни.

У Полтаві розпочалися офіційні заходи, приурочені 64-ій річниці Перемоги над нацистськими військами. Урочистості пройшли у кожному з районів міста. Квіти до Меморіалу загиблим авіаторам поклало керівництво міста, ветерани, представники громадських організацій, студенти, учні та курсанти. Міський голова Андрій Матковський зазначив - почали відзначати цю дату з пам'ятника авіаторам тому, що часто саме військові льотчики першими йшли в бій з окупантами і гинули не тільки на землі, а й у повітрі. Слова вдячності, теплі слова лунали цього дня для тих, хто, не шкодуючи життя, йшов на ворога, для тих, хто дійшов до Берліну, для тих, хто поліг на фронтах, тих, хто відбудовував країну після війни.

/Андрій Матковський, Полтавський міський голова

Шановні ветерани! Ви захищали нашу землю. Ви відбудовували Полтаву, ви зробили її такою, якою вона є. Головне завдання міської та районної влад - це зробити ваше життя гідним, забезпечвати усі ваші потреби/

Хвилина мовчання, салют для полеглих на полях війни, квіти. Таким став перший офіційний захід, приурочений 64-ій річниці Перемоги у Полтаві.

Максим Яров

Покладали квіти цього дня і до братської могили розстріляних у 41-43 роках нацистами військовополонених та мирних жителів, що у Гришкіному лісі в Київському районі. Тут, у протитанковій траншеї, гітлерівці закопали близько 2 тисяч людей, яких перед цим тримали в одному з концентраційних таборів на території міста. Як розповідають історики, до середини 80-х років про те, що тут знаходиться таке масове захоронення, не знав ніхто, окрім місцевих жителів. Широкому загалу про нього стало відомо майже зовсім випадково.

/Тетяна Лимар, вчитель історії полтавської гімназії №32

На початку 80-тих років тут гралися діти. Тоді місцева жителька селища Яр розповіла їм про те, що тут під землею лежать люди/

Почалася пошукова робота, встановили місце розстрілу, згодом впорядкували могилу. Всі роботи велися учнівським та педагогічним колективом 32-ої тоді ще середньої школи, розповідає Тетяна Лимар. Декілька років вони вмовляли владу поставити на місці розстрілу пам'ятну стелу. Лише у 1988 році відповідну таблицю таки встановили, і з тих пір саме учні та педагоги 32-го навчального закладу разом з районною владою доглядають за могилою.

Цього дня тут провели мітинг-реквієм за розстріляними, вдячність ветеранам війни висловив голова Київської райради Віктор Животенко. Він водночас закликав молоде покоління пам'ятати подвиг дідів та батьків, адже той, хто не пам'ятає минулого, не має майбутнього. Після покладання квітів на ветеранів та учасників війни чекала солдатська каша та фронтові сто грам.

Максим Яров

Ветерана Великої Вітчизняної війни, кавалера ордену «За мужність» Миколу Слюсара вітали у геріатричному будинку представники обласної та районної влад. Миколі Петровичу 6 травня виповнюється рівно 100 років. Заступник голови облдержадміністрації Надія Мякушко передала ветерану особисте вітання від Президента України Віктора Ющенка та подарувала теплий плед. Привітав Миколу Петровича і голова Октябрської райради Олег Пругло, який зазначив - вітати сторічного ветерана війни - удвічі приємніше. Вітання сторічних ювілярів в Октябрському районі вже стало доброю традицією, і приємним є той факт, що таких тут вітають щороку.

/Олег Пругло, голова Октябрської райради

Приїжджаємо завжди з подарунками, з веселим настроєм, заряджаємося від них. Ви ж бачите, який він, який у нього настрій. Чим більше таких людей, тим краще/

Настрій у Миколи Петровича був дійсно святковий. Разом з гостями ювіляр пригубив шампанського і побажав присутнім довголіття.

/Микола Слюсар, ювіляр

Бажаю всього найкращого. Жити не менше, ніж я. А якщо більше - то краще/

Ветеран війни зізнався – прожив він так довго виключно тому, що просто хотів прожити довго, ніяких особливих секретів не має. А Надія Мякушко переконана – довголіття напряму залежить від способу життя – добра людина, вважає вона, просто зобов'язана прожити довге життя.

/Надія Мякушко, заступник голови облдержадміністрації

Якщо людина прожила активне фізичне життя, моральне життя, то й житиме вона довго. Але якщо порівняти з тим способом життя, яким живе теперішнє зріле покоління, то він не сприяє/

За офіційними даними, цього року своє сторіччя святкуватимуть 53 мешканці області.

Максим Яров

Ветеранів, учасників та інвалідів війни вітали цього дня і в територіальному центрі Октябрського району. Для них тут організували концертну програму та святковий стіл. Така увага з боку колективу терцентру для стареньких не є чимось незвичайним, зізнаються останні, адже тут їх завжди зустрічають з посмішкою, пригощають чаєм. Люди похилого віку вже майже закохані в колектив, полюбляють спортивні заняття, медичні процедури, відвідують перукаря, отримують інші послуги.

/Ліра Терещенко, відвідувачка терцентру Октябрського району

Взимку ходила - тут є така соляна шахта для боротьби з бронхіальною астмою. Дуже гарне лікування/

Відзначають теплим словом старенькі і відношення до них з боку районної влади, яка не відвертається від їхніх потреб, говорить ветеран Великої Вітчизняної війни Іван Мороз.

/Іван Мороз, ветеран Великої Вітчизняної війни

В позаминулому році зробили мені ремонт, я живу в приватному домі. Ніколи не відмовляють мені в проханнях/

Вітали ветеранів піснями воєнних років, танцями творчий колектив терцентру та дитячий ансамбль «Надія». Від районної влади отримали квіти та грошову допомогу, яка, зазначили присутні, зайвою не буває.

Максим Яров

Лунали пісні воєнних років і біля 8 школи - тут відзначали чергове свято вулиці Довженка. Його влаштовують вже декілька років поспіль. Як зізналися предстаники керівництва Октябрської районної в місті Полтава ради, головна мета цього заходу - принести свято Дня Перемоги та Дня визволення Полтави від німецьких загарбників до мешканців особливо віддалених районів міста. Голова районної ради Олег Пругло висловив вдячність присутнім ветеранам та учасникам війни. День вулиці Довженка відзначають саме два рази на рік - напередодні свята Перемоги та 23 вересня. Зазвичай воно проходить на Довженка, але погодні умови змусили районну владу задіяти розташовану неподалік 8-му школу. Учні цього навчального закладу організували святковий концерт для мешканців вулиці та ветеранів війни Октябрського району. Допомагали їм в цьому учасники хору районного територіального центру. «Синий платочек», «День Победы», вірші воєнних літ та танці - все це справило приємні враження на присутніх, інколи на обличчях блищали сльози. Чи то були сльози спогадів, чи то - сльози радощів, чи сльози смутку - невідомо. Головне, що ветерани цього дня відчули - їхній подвиг у боях та післявоєнних роках не забувають, його пам'ятають і шанують.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію