У Полтавському обласному театрі ляльок презентували нову роботу – виставу «Пан Коцький»

Вона - за мотивами народної казки. Це – вже друга прем'єра у театрі із чотирьох запланованих цього року. Разом із полтавською малечею виставу дивилися і наші журналісти.

Жанр вистави «Пан Коцький» театрали визначили як «жартівлива опера». В ній актори не лише керують ляльками та говорять голосами своїх героїв, а й співають. Це – вже друга подібна робота у театрі – першою була опера «Коза-Дереза». Серед митців, причетних до створення вистави, – заслужений художник України Василь Безуля. Розповідає, що вже майже 40 років працює в ляльковому мистецтві.

/Василь Безуля, заслужений художник України

Я дуже хотів поставити цю виставу. В мене є багато класичного матеріалу: «На Івана Купала», «Енеїда», і я дуже радий, що зробив цю виставу/

Своє бажання поставити «Пана Коцького» Василь Безуля пояснює просто: на цій та подібних казках виросло ціле покоління, в тому числі – і він сам. А сучасній полтавській малечі казка у постановці Театру ляльок припала до душі.

Юлія Лис

І теж із ляльками, але зовсім іншими юні та дорослі полтавці можуть познайомитися у Галереї мистецтв. Тут відкрилася виставка традиційної української ляльки-мотанки.

((СИНХРОН ХР 00:00:09

СИНХРОНИРУЕМЫЙ: Лис

Наші прапрабабусі, коли виготовляли подібні ляльки-мотанки, навіть не здогадувалися, що колись вони вважатимуться витвором декоративного мистецтва. ))

В ті далекі часи ляльці-мотанці відводили роль незвичайну, навіть містичну. Лялька була втіленням богині зерна, на її обличчі – у вигляді хреста, вписаного в коло, відтворювали солярний знак сонця. Ляльки, виготовлення яких було пов'язане із замотуванням, зав'язуванням, закручуванням виготовляли на всій території України. Однак певні відмінності все-таки були. Поблизу Карпат основу ляльки робили із деревини, в деяких регіонах її створювали в результаті обов'язкового схрещування двох гілочок. Наповнення теж залежало від місцини: жованим хлібом, зерном, нитками, а де-інде - і лікарськими травами чи шерстю. Однак на Черкащині, Київщині та Полтавщині робили саме ляльки-мотанки.

Народна майстриня Наталія Свиридюк, сподвижниця ляльки-мотанки у Полтаві, розповідає, що ще з дитинства пам'ятає, як такі ляльки робила її бабуся. Вона була надзвичайно творчою людиною, вміло компонувала кольори та фактури.

/Наталія Свиридюк, народна майстриня

Навіть зараз я дещо повторюю від бабусі: сполучення мішковини і фатіна, мішковини і парчі, хусток з шерсті і сполучення з ними кольорових стрічок/

На виставці у Галереї митецтв наразі демонструється 289 ляльок. Окрім ляльок-мотанок - 12 керамічних від студії «Керамік» загальноосвітньої школи №2, 32-і паперові ляльки від студентів полтавського педуніверситету, 36 - ниткових. Справжнє багатство для нашого міста втілюють представлені тут витвори Алли Маркар'ян, Наталії Свиридюк, Катерини Федоренко, Тетяни Саєнко та Наталії Дігтяр.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію